Сам же говорил
-
И таких обращений было много, начиная с первых дней полномасштабного вторжения. На что не было ни одного положительного ответа, а наоборот, он как воевал с Порошенко, так и воюет и дальше.Прокомментировать:
-
Борислав Береза
Володимир Зеленський, якщо найближчим часом не відбудуться зміни у підходах до мобілізації, то можна визнавати, що ми під вашим керівництвом впевненно крокуємо до поразки. Путін по власному бажання війну закінчувати не планує. А без стабілізації фронту його не примусити закінчити війну або взяти паузу. Лише ЗСУ можуть стабілізувати фронт. Але з жахливим дефіцитом особового складу, з низкою якістю мобілізованих, з тою кількістю СЗЧ з мобілізованих та з великою демотивацією серед військових цього не досягнути. Формула дій зрозуміла? Мобілізація може виправити ситуацію. Особливо, якщо до неї додати якісні БЗВП та забезпечення. Без цього теж ККД не той, що потрібен. Тож треба буде бити по руках всіх ваших друзів, які вважають, що схематоз в стилі "яйця по 17 гривень" можна протягувати і далі.
При цьому мобілізація повинна стати не лише справедливою, але і якісною. Бо ті, кого зараз бусіфікують, в переважній кількості, в значно гірший фізичній формі, ніж Ваня Баканов чи Саша Трухін. Але чомусь Баканова та Трухіна не мобілізують. А чому? Чи близькість до вас дає можливість не мобілізуватися, як і в тому випадку, коли публічні особи вас взагалі не критикують і ТЦК їх не бачить?
Звісно, що якщо все піде по негативному сценарію, то ви, пане президенте, зможете шкурнути на свою вілу в Італії чи у квартиру на Бейкер-стріт у Лондоні, а куди всім іншим їхати? Тому бажано не доводити до найгіршого варіанту. Країна сьогодні б'ється за виживання, Володимире Олександровичу. Так от, щоб у країни не зникло майбутнє змінюйте своє ставлення до мобілізації. І час пішов на місяці...
Тому час переходити від порожніх обіцянок та вечірніх відосиків до реальних дій. Чи вам все ще здається, що якщо мовчати і не говорити про проблему, то її не існує? Це інфантильна позиція. Дорослішайте, пане президент. Бо часу все менше.Прокомментировать:
-
Тарас Чорновіл:
Великий брат бачить тебе...
Парламент сьогодні готується прийняти законопроєкт, за яким до нової системи соціальної сфери будуть передавати персональні дані з реєстру військовозобов’язаних, електронної системи охорони здоров’я, реєстрів авто і нерухомості, щодо перетину кордону та сплати податків.
Тобто, зводиться до єдиної системи усю інформацію про людину. А щоб громадяни не уникали з передачею якихось даних, там, де ще щось буде залежати від них, або не уникали її уваги, цю систему прикріплять до соціальної сфери, без якої громадянину ніяк не обійтися.
У чому основна проблема? Їх дві. Перше - уся цифровізація за Фьодоровим розроблена за участі рашистських фірм і там дуже недобрі прив'язочки до спецслужб. А ще його Мінцифри максимально розширює застосунок на все, що лиш можна вигадати (найширше в світі), але економить на захищеності системи. Вона реально відкрита для втручань, блокувань чи викрадень інформації.
Друге - цифрові сервіси у цивілізованому світі служать для заганяння якраз влади в цифрові лещата: естонське цифрове урядування, цифровий міністр у Албанії, цифрові послуги, цифровий контроль за владою і її видатками та й наші ще до zейла е-декларації чиновників і держзакупівлі через Прозорро. На росії пуйла і в Україні zейла все навпаки — влада уникає контролю й цифровізації та відкритості своїх дій, а в електронне рабство заганяють громадян. Залишився ще один крок — електронні вибори, де влада сама себе зможе перепризначати на довічне правління.
Ідемо шляхом Орвелла.Прокомментировать:
-
Коррумпированная и циничная власть Зеленского уже обнаглели до того, что предлагает людям ехать за нужными справками на оккупированные территории, ища предлоги чтобы не помогать людям
А они продолжают его вылизывать...Прокомментировать:
-
СКП - Свідки Кривавого Пастора
Мені тут пташка в дзьобику принесла досить дивний інсайд. Але оскільки у нашому шапіто може бути все що завгодно, і офісний люд має унікальну здібність пробивати дно (доведено кейсом НАБУ), я вирішила його оприлюднити.
Отже !
Злі люди брешуть, що ДБР отримало вказівку активно шукати компромат та реєструвати кримінальні провадження проти колишніх армійських високопосадовців.
Називають прізвища генералів Михайла Забродського, Сергія Наєва, Миколи Олещука, Віктора Муженка, Сергія Кривоноса, Валерія Кондратюка.
Чому раптом ? Тут є дві причини.
Перша — офісу не подобається їх незалежність, авторитет та вплив. І не тільки в межах України, але й на міжнародному рівні. До їхньої думки прислуховуються.
До того ж, вони не мають ані звички, ані бажання узгоджувати свою медійну активність будь з ким. Тим більше, з Офісом президента, до якого здебільшого знаходяться в опозиції.
Друга причина — вже готуються до виборів і зачищають поле від будь-яких можливих конкурентів. До речі, ви помітили, як офісні телеграм-смітники почали стрибати на Залужного ?
*****
Слідчі мають вказівку шукати будь-які можливі і неможливі порушення. І байдуже, що справа буде шита білими нитками. Плювати на це ! Головне — швидка реєстрація кримінальних проваджень та гучні заголовки в телеграм-смітника. Навіть, якщо всі ці справи розваляться не дійшовши до суду, їм забезпечать широкий медійний розголос.
Мета — не реальні вироки для генералів (хоча такий результат залишається дуже бажаним), а дискредитація впливових військових в очах суспільства.
Слідчі чудово усвідомлюють абсурдність ситуації. Але «служба є служба». Ніхто заяву за власним бажанням не написав.
*****
Від цього інсайду можна було б відмахнутися. Мовляв, цього не може бути, бо не може бути. Такі відомі люди, впливові генерали… Але в січні цього року суд відправив під арешт полковника та генерала, яких підозрюють у неналежній обороні Харківщини. І суспільство цього не помітило. На жаль...
--------
Травля на Залужного уже давно начата.Прокомментировать:
-
СКП - Свідки Кривавого Пастора
Вчора натрапила на допис, який необхідно поширити і прочитати кожному.
Текст #MariaMykytiuk , а мені здавалось ,що тільки у мене виникають такі почуття та емоції стосовно нашої влади.
Три роки життя у правовій безпечній країні з найвищими громадськими цінностями демократії - якщо коротко, це про те, що в тебе є права, вони не на папері і ти їх відчуваєш. Два роки важкої терапії після окупації Бучі, після побиття, свідчень, принижень, виживання та боротьби, втрати друзів, множинних поховань близьких людей, важкий ПТСР, ще деякі події в Бучі, про що ще не час розповідати, перші посмішки, перші бажання вийти на вулицю в сукні, перші бажання взагалі вийти з дому. І що - може, все це перекреслити? Я ніколи не писала про те, що розповім нижче, бо війна, бо потрібно втримати країну всередині. Але сьогодні президент підписав наказ на знищення правової країни, і знов почалися маніпуляції зеленої влади та прихильників: "Та то ви не так зрозуміли, та все навпаки добре, та то так треба, не розхитуйте ситуацію всередині країни, хлопці гинуть, не на часі".
Ідіть НА..!
Квітень 2022. Я так раділа, коли побачила нарешті на дорозі біля бучанського переїзду військову автівку "Козак" з українським прапором! Один з військових подарував мені жовтий тюльпан з вікна дуже високої автівки. В мене був такий піднесений дух, головно через адреналін. Наступного дня до Бучі заїхали репортери, журналісти та зелена піарна влада. 33 дні я прожила в суворому режимі окупації й нарешті відчула себе вільною у своїм місті. Але чорта з два! Зелена влада перекрила дороги, пройти до знайомих, до хворих пацієнтів чи родичів тих, хто попросив перевірити, чи вони живі, бо немає зв'язку, було неможливо. Навіть під час окупації під кулями вдавалося добігти. Влада знімала страшні кадри, а я відчувала це так, ніби до нас приїхали прибульці: чисті, вгодовані, наглі, строгі та круті у поглядах. Вони робили все на якійсь іншій емоції, ніж ми. Ну, розумієте, коли ти пройшов увесь цей етап у реальному часі, а вони приїхали з теплих хат і намагаються зробити правильний вираз обличчя - але не виходить. Це такий один на всіх вираз обличчя, за яким ти впізнаєш своїх, окупаційних, впізнаєш серед мільйонів інших лише за поглядом, постаттю та виразом обличчя, чого ніяк не підроблять інші, хто не пройшов цього шляху. Вони розслаблені, посміхаються, а ми наче завмерли й навіть ходимо, не розмахуючи руками, - паралізовані всередині і ззовні. Мені стало гаряче в серці - я хотіла, щоб усі ці поважні люди забралися звідси й дали нам час оговтатися.
Я стала свідком, і почалися слідчі дії. Я попросила військового прокурора дати мені змогу з'їздити до Києва, щоби помитися. Помитися, б..! Він подивився на мене з посмішкою - клянуся! - й так зухвало відповів: то я маю зупинити слідчі дії, щоб ти з'їздила помитися?! Візьми рушником вологим протрися!" (Помилася я тоді в Гостомелі, в будинку друзів - Тані та Роми Шахторіних у проміжках між слідчими діями.)
Суча влада знала, що ми 33 дні в окупації, знала, що нас ґвалтують, вбивають, мучать. Але приїхала в перший день піаритися - жодних психологів не підготовлено, жодної допомоги населенню - виживайте далі!
Другий момент трапився на п'ятий день, коли влада нарешті завезла гуманітарну допомогу. Як же я дурна раділа! Думала, нарешті нормально поїм і людям принесу лежачим їсти.)))) Прийшла до школи, де роздача їжі... с..ка, пишу і плачу... Вийшло якесь ряжене гімно з депутатського, б.., корпусу й повідомило, що зараз прийдуть поважні персони з влади, тому роздача буде трохи пізніше, аби журналісти це зняли. Я оніміла від обурення. Ще раз нагадаю: Буча була перша, ми морально були не готові (зараз вже стільки горя трапилося за три роки війни), ми виживали в пекельному холоді без їжі 33 дні, ми натягали на себе весь одяг, який мали, щоб зігрітися. І от дива - простояли в черзі на морознім вітрі дві години, трохи дощик накрапував, але то таке... Люди з холодних підвалів прийшли за їжею і простояли на холоді.) У школі працював обігрів і генератор, але нас туди не пустили - роздавали на вулиці. Поважні депутати місцевих рад, вигріті в теплі школи, вискочили на вулицю, коли приїхали оті всі чорти, й одразу почалася якась театральна двіжуха: коробки наснажно відкривали, занепокоєно фасували, співчутливо почалася роздача продуктів та гігієни - ось тут я знов отетеріла. В нас немає нічого - навіть води, і нам дають... пакет цукру, макарони, сіль, консерви та смоктальні цукерки.) Готувати все одно немає як: води немає, газу немає, збирати десь гілля небезпечно - можна без ніг залишитися, зате з вареними макаронами.) І от цікаво - як Польща в перші дні все організувала - в перші, б..., дні! - величезні намети зі столами, де біженці отримують тарілку та гарячу їжу на вибір, б..!!! - гречка, плов, суп.... А тут 33 дні влада чекала визволення Бучі, щоби привезти, с..ка, макарони, і знаєте які? Гуманітарні, з Польщі!!!
Третій момент. Питає в мене тоді чмо з влади: що потрібно привезти? А я ж кажу як є: "Теплу готову їжу, препарати критичної необхідності - для діабетників і всякє такє життєве, мобільні пральні та душеві. І дуже потрібні труси!" Він так подивився на мене зневажливо і каже: "Шановна, ось ви перед журналістами таке сказали... Ну, треба ж думати, про це взагалі не потрібно казати, або якось іншими словами..." !!!
Тотальне приниження я відчула, коли влада "допомагала" нам після окупації. Гарячої їжі так і не було. Труси нам привезли волонтери з Києва. А оті гниди попіарилися й забралися. А далі вже допомогу завозили різні організації та окремо відомі люди.
І останній момент, якого я не забуду ніколи. Через місяць до Бучі повернулася моя мама. Води, світла та газу все ще не було. Усі брали гуманітарні продукти у школах на роздачі. Ми того дня прийшли вдвох, простояли на вулиці в черзі одну годину і коли зайшли, мама взяла булочки, чотири штуки - такі, знаєте, наче скріплені. І якесь нарядне чисте мудило схопило її за руку і сказало, наче цар: " Жіночко, ви чому така жадібна, гребете стільки. Ви ж одна, вам і одної булки вистачить!" Я хотіла його вдарити тоді. А мама розплакалася. Хтось з волонтерів на роздачі сказав йому: "Це ж Марія Микитюк, хай беруть!" І від того стало ще огидніше. Тобто мені потрібно мати ім'я, щоб моя мама заслужила зайву гуманітарну булку!
Дуже довгий текст - вибачте!
А тепер коротко.
Зелене привладне гімно, я вас ненавuджу.
----
Ну разве это не россия 2?Прокомментировать:
-
Олег Леусенко. Єрмак і Зеленський виросли в русофільських, гебістських сімейках,
Зеленський працював на московські сцени,
Єрмак слугував проросійським ригам,
Татаров - антимаданівець, Подоляк - екстрадований з рб за надмірне русофільство, працював на відвертих українофобів - льовочкіна, медведчука, Верещук - путіністка, Шефір - антибандерівець, Арестович - людина російського
фашиста Дугіна і т.д.
Весь Офіс Зеленського, як і він сам - ментальні рашисти.
Так чому Петров, Іванов мають бути патріотами?
На ЗЕ працюють виключно рашисти.Прокомментировать:
-
Помните, как Зеленский носился со своим планом перемены, как дурень со старой? Сколько было пафоса и как ликовали женские отряды поддержки Зеленского в Интернете. "Я горжусь нашим президентом!"... Как обычно, это были лишь мыльные пузыри от власти Зеленского...
Прокомментировать:
-
Ох и брехло. Как это говорили в старом анекдоте: "А глаза такие честные-честные..."
Прокомментировать:
-
Да, уже барыга - это Зеленский. Это уже массово звучит. И это только начало недовольств. Люди устали молчать.
Прокомментировать:
-
АВСТРІЯ В ШОЦІ...
Опозиція зробила запит, у скільки обійшовся платникам податків візит Зеленських в Австрію на один день - рекордні 463 тис €.
Причому 103 тис € були незаплановані, їх довелося шукати в останню мить.
В кортежі Зеленського було:
● 33 авто,
● 16 мотоциклів,
● декілька гвинтокрилів,
● 500 озброєних поліціянтів, що оточили район Хофбурга.
● Орендоване броньоване авто (15 тис € за пару годин),
● 21 тис € на семінар Зеленської.
Смішні для українських чиновників, але важливі для економних австрійців.
У нас іде війна...
. . .
А як у них, де нема війни...
З 2022 року живу в Берліні.
За цей час було багато різних перших облич, пересувалися в основному на своєму авто, максимум з особистою охороною.
Так от, при кожному приїзді Зeленського перекривають більшу частину міста, доходить до того що в зоні півкілометра зупиняють весь міський транспорт.
Сам він пересувається виключно гвинтокрилом, а поблизу його готелю всі перехрестя охороняють військові БТРи.
Знайома з Мюнхену каже, що в них майже те саме робили при його візиті.
Цікаво, що при цьому Меркель тут просто ходить пішки з одним охоронцем.
● ●
Ця квартальна парочка проживає своє найкраще життя і саме під час повномасштабного вторгнення. Майдани не загрожують, бо не на часі ж, да і майданівці на фронті.
Ви ж не думаєте, що вони самостійно від всього цього відмовляться та й ще за рахунок бюджету України?
А для нас, українців, вже нормою, на жаль, стали новини що чергова ОВА, а саме Харківська, замовила реконструкцію лікарні в Ізюмі за 30 км від фронту вартістю 1 млрд грн... А, до речі, що з Охматдитом? А нічого.
● ●
Офіс простих рішень не збудує нам, українцям, майбутнього, на яке заслуговує Україна.
Зате вони будують це майбутнє собі, будують дорого. У Парижах, Баваріях, Флоридах... Бо хат на Маямських берегах треба з десяток. Собі, внукам, родичам...
А нам доведеться починати все спочатку, якщо пощастить.
.
ТГ Зе зрада
Вікторія Самборська
Леся МоскаленкоПрокомментировать:
-
Коли правда важливіша за плітки: чому час відкрити очі на брехню про Петра Порошенка?
Учорашня випадкова розмова у клініці стала для мене своєрідним зрізом суспільних настроїв. Порядний, ввічливий чоловік спершу казав очевидні речі: хто не на фронті - має допомагати Силам Оборони. Але коли мова зайшла про політику, я почув звичний набір штампів: «Порошенко здасть Україну», «у нього бізнес у росії» тощо. Джерело – телеграм-канали. Ось так працює інформаційна війна.
Ботоферми та фейки як зброя кремля і «слуг»
Команда зеленського та єрмака розбудувала величезну мережу ботів і медійних «помийок», які безперервно тиражують вигадки. Їхня мета - позбавити українців віри у тих, хто реально допомагає фронту. Частина суспільства, на жаль, сприймає ці наративи на віру.
Факт 1. Харківські угоди та «близькість до януковича».
Харківські угоди 2010 року, що дозволили російському флоту залишитися у Криму, ухвалювалися без жодної участі Петра Порошенка. На той час він не мав жодної державної посади. Міністром закордонних справ він став за поданням Президента Ющенка й разом із усім урядом пішов після перемоги януковича.
Факт 2. «Севморзавод» у Севастополі
Цей завод був одним із перших об’єктів, націоналізованих окупантами у 2014-му. Українські підприємства мали до 31 грудня 2014 року перереєструватися за російським законодавством, щоб продовжити роботу. «Севморзавод» цього не зробив, тож про «сплату податків у росії» не може бути й мови. Фейк запустили ще під час виборчої кампанії 2019 року.
Факт 3. Roshen і «Липецька фабрика»
• Експорт до росії припинили ще 2013 року після незаконної заборони роспотребнадзору.
• У березні 2014-го 200 російських ОМОНівців захопили фабрику, рахунки заарештували. Пізніше слідчий комітет рф наклав другий арешт за відмову платити податки.
• Обладнання вивезли до України й використали для підтримки ЗСУ. Те, що залишилося, порізали на брухт, щоб не дісталося ворогу.
• Самого Петра Порошенка росія засудила за «екстремізм» і «тероризм» через допомогу ЗСУ.
Будь-які фото продукції Roshen на російських маркетплейсах - це провокації спецслужб рф.
Факт 4. Реальна допомога армії
Понад 7 мільярдів гривень власних коштів родина Порошенків уже спрямувала на підтримку війська. Це - дрони, бронетехніка, боєприпаси, інноваційні проекти. «Ми системно підтримуємо українську оборонну промисловість і продовжуватимемо це робити», - говорить Петро Порошенко.
Факт 5. Система ППО навколо Києва
Після 2014 року коштом корпорації Roshen була переобладнана система протиповітряної оборони столиці. Те, що проросійські агенти знищили раніше, довелося відновлювати практично з нуля - приватними коштами.
Чому це важливо
Фейки, розраховані на емоції й заздрість, вбивають віру українців у власних лідерів. Ми маємо критично мислити, перевіряти інформацію й не бути слухняними маріонетками ботів. Кожна поширена вигадка - це подарунок кремлю.
Україна тримається не лише на Збройних Силах, а й на тих, хто системно допомагає фронту, навіть будучи поза владою. Історія з Порошенком - яскравий приклад того, як брехня може перекручувати факти й гальмувати нашу перемогу.
Сьогодні наш обов’язок - відокремлювати правду від отрути, пояснювати людям реальні факти й не дозволяти інформаційним атакам руйнувати тил.
✍️ Юрій МаксимівПрокомментировать:
-
Из интервью с Владимиром Николаенко, головой Херсона, который вернулся из плена. Он рассказывает о популистском вранье Зеленского и его команды об укреплении Херсона перед вторжением.
И этим враньём пичкают украинцев по телемарафону за деньги налогоплательщиков, а сами каналы принадлежат олигархам, которые привели к власти Зеленского. Наперсточники и шулеры отдыхают...Прокомментировать:
Прокомментировать: