гаразд, очевидно найбільше вас непокоїть питання відходу Марії у вічність й чи можна таку її кончину називати смерттю, саме слово котре підрозуміває тлінність
і тут зустрічне питання, Христос умер на хресті - умер, бо як би не вмирав - не воскрес би, утім тіло Його залишалося нетлінним
у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.(Діяння 2:31)
тож Він не з'явився учням мертвяком, від якого несло мертвою плоттю, як це було у склепі з воскреслим Лазарем
але явився їм цілковито нормальним, й таким було Його Вознесіння
І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...(Діяння1:9)
що й вказує на те, що у Своєму Вознесінні Господь змінив свою земну тілесність на небесну
Церква учить:
659 Остання поява Ісуса завершується безповоротним входом Його людської природи в Божу славу, символізовану хмарою
660 Прихований характер слави Воскреслого упродовж цього часу виявляється в Його таємничих словах до Марії Магдалини: «Не зійшов бо я ще до Отця Мого, але йди до Моїх братів і повідай їм: іду Я до Отця Мого й Отця вашого, до Бога Мого й Бога вашого» (Ів. 20,17). Це вказує на відмінність слави Христа воскреслого й слави Христа, що сидить праворуч Отця. Подія Вознесіння, водночас історична і трансцендентна, означає перехід від одної слави до іншої.
те ж саме з кончиною Марії, або як іще прийнято казати її Успінням, прийшов її час вона перестала дихати, серце її перестало битися, але тління її не діткнулося
і в такому нетлінному тілі вона була взята до Неба, й таким самим чином тіло її було "поглинуто хмарою", себто змінило свою земну просторову сутність, набуваючи у Небі ознак небесних, по-за простором і часом
чому такі тілесні порівняння Марії і Христа, бо від неї Син узяв своє тіло, адже чудесне втілення Господа, завдяки чудесному зачаттю Марії, від Духа Святого
й така тілесна і духовна спорідненість Сина і Матері дає усі підстави для Догмату
місцезнаходження Діви Марії - Царство Небесне, біля свого Сина разом зі всіма святими
на Його трон вона не претендує, бо відпочатку погодилася виконувати волю Всевишнього
стосовно ким була коронована Діва Марія, Христовою Церквою, звісно ж, керованою Духом Святим
І з'явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.(Об.12:1)
сам процес її коронування виходить за межі земного сприйняття, такі речі мємо сприймати духовно
але образно можемо уявляти, як її коронує Свята Трійця

маємо розуміти, що сам Догмат це доктрина релігії, котра випливає з тлумачення Святого Письма
тлумачення, котре неможливо заперечити, посилаючись на Писання і сам здоровий глузд
а те, що про небовзяття Марії не говориться в Писанні, так і немає такої необхідности, згідно самого ж Євангелія:
Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амінь. (Ів.21:25)
і тут зустрічне питання, Христос умер на хресті - умер, бо як би не вмирав - не воскрес би, утім тіло Його залишалося нетлінним
у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.(Діяння 2:31)
тож Він не з'явився учням мертвяком, від якого несло мертвою плоттю, як це було у склепі з воскреслим Лазарем
але явився їм цілковито нормальним, й таким було Його Вознесіння
І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...(Діяння1:9)
що й вказує на те, що у Своєму Вознесінні Господь змінив свою земну тілесність на небесну
Церква учить:
659 Остання поява Ісуса завершується безповоротним входом Його людської природи в Божу славу, символізовану хмарою
660 Прихований характер слави Воскреслого упродовж цього часу виявляється в Його таємничих словах до Марії Магдалини: «Не зійшов бо я ще до Отця Мого, але йди до Моїх братів і повідай їм: іду Я до Отця Мого й Отця вашого, до Бога Мого й Бога вашого» (Ів. 20,17). Це вказує на відмінність слави Христа воскреслого й слави Христа, що сидить праворуч Отця. Подія Вознесіння, водночас історична і трансцендентна, означає перехід від одної слави до іншої.
те ж саме з кончиною Марії, або як іще прийнято казати її Успінням, прийшов її час вона перестала дихати, серце її перестало битися, але тління її не діткнулося
і в такому нетлінному тілі вона була взята до Неба, й таким самим чином тіло її було "поглинуто хмарою", себто змінило свою земну просторову сутність, набуваючи у Небі ознак небесних, по-за простором і часом
чому такі тілесні порівняння Марії і Христа, бо від неї Син узяв своє тіло, адже чудесне втілення Господа, завдяки чудесному зачаттю Марії, від Духа Святого
й така тілесна і духовна спорідненість Сина і Матері дає усі підстави для Догмату
місцезнаходження Діви Марії - Царство Небесне, біля свого Сина разом зі всіма святими
на Його трон вона не претендує, бо відпочатку погодилася виконувати волю Всевишнього
стосовно ким була коронована Діва Марія, Христовою Церквою, звісно ж, керованою Духом Святим
І з'явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.(Об.12:1)
сам процес її коронування виходить за межі земного сприйняття, такі речі мємо сприймати духовно
але образно можемо уявляти, як її коронує Свята Трійця

маємо розуміти, що сам Догмат це доктрина релігії, котра випливає з тлумачення Святого Письма
тлумачення, котре неможливо заперечити, посилаючись на Писання і сам здоровий глузд
а те, що про небовзяття Марії не говориться в Писанні, так і немає такої необхідности, згідно самого ж Євангелія:
Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амінь. (Ів.21:25)
Комментарий