Вопросы об ИИ и его связи с антихристом и "зверем"

[Воздух]

интеллект это способность решать любые задачи.

Не будь-які - інтелекту замало, наприклад, для здійснення вольових дій.

[elektricity]

А принимают Благодать те, которых привлекает Господь

а привлекает Господь всех
Который хочет, чтобы все люди спаслись и достигли познания истины (1Тим.2:4)
вот мы и приходим к правильному церковному заключению:
раз кровь Христова проливается за многих(значит не всех), а желает Господь спасения всем
получается Дар Божий Его Благодать надобно хотеть принимать
приниимать же Божью Благодать, это верить и жить за верою
что уже процесс временнОй, до самой смерти, при том не простой:
Трезвитесь, бодрствуйте, потому что противник ваш диавол ходит, как рыкающий лев, ища, кого поглотить (1Пет.5:8)
и слова Апостола направлены ко всем верующим, без исключения
для некоторых же протестантов все проблемы и опасности улетучились, их отблагодатили и дело в шляпе ..

Так, антихрист, это как раз кульминация внутренних проблем человечества
вернее, симбиоз человеческих проблем и дьявольского обольщения

антихрист манипулятор от начала и всегда находит способ одурачить, и спекулирует он на плотском мышлении

[Werty1383]

интеллект это способность решать любые задачи.

Видимо, нехватка оного, ибо самые умные могут идти в ад и вечную погибель
какое уж тут решение задач

[Werty1383]

немного в тему обзор занодательств разных стран об ИИ

[Werty1383]

а привлекает Господь всех
Который хочет, чтобы все люди спаслись и достигли познания истины (1Тим.2:4)
вот мы и приходим к правильному церковному заключению:
раз кровь Христова проливается за многих(значит не всех), а желает Господь спасения всем
получается Дар Божий Его Благодать надобно хотеть принимать
приниимать же Божью Благодать, это верить и жить за верою
что уже процесс временнОй, до самой смерти, при том не простой:
Трезвитесь, бодрствуйте, потому что противник ваш диавол ходит, как рыкающий лев, ища, кого поглотить (1Пет.5:8)
и слова Апостола направлены ко всем верующим, без исключения
для некоторых же протестантов все проблемы и опасности улетучились, их отблагодатили и дело в шляпе ..



антихрист манипулятор от начала и всегда находит способ одурачить, и спекулирует он на плотском мышлении

Дело не в шляпе, а во Христе
только в Нем наше убежище и сила
За 1Петра,5 спасибо
Там говорится бодрствовать не потому что потеряешь спасенье, он говорит о скорби, и во время которой легко увлечься собой, и попасть в топь уныния, что верующему прямо противопоказано
я это на себе как раз сегодня переживал

[elektricity]

За 1Петра,5 спасибо
Там говорится бодрствовать не потому что потеряешь спасенье, он говорит о скорби, и во время которой легко увлечься собой, и попасть в топь уныния, что верующему прямо противопоказано
я это на себе как раз сегодня переживал

если сказано:
противник ваш диавол ходит, как рыкающий лев, ища, кого поглотить (1Пет.5:8)
это, все же, потерять спасение
и насчет уныния, это один из семи смертных грехов, его надо гнать от себя всеми силами

вот только от усталости ожидания никуда не деться ..
и не только она, но и мы сами, имея начаток Духа, и мы в себе стенаем, ожидая усыновления, искупления тела нашего (Рим.8:23)

[Werty1383]

если сказано:
противник ваш диавол ходит, как рыкающий лев, ища, кого поглотить (1Пет.5:8)
это, все же, потерять спасение

Так там же и написано, "зная, что такие же скорби случаются и с братьями вашими"
почему вы думаете, что те братья потеряли спасение?
А уныние, уныние надо выдыхать, а вдыхать славословие и хвалу Господу нашему
Я пока не научился тотчас распознавать, чтт к чему

[Caleb]

Видимо, нехватка оного, ибо самые умные могут идти в ад и вечную погибель
какое уж тут решение задач

А есть рассказ именно роботы пошли в Рай вместо людей.

[elektricity]

Так там же и написано, "зная, что такие же скорби случаются и с братьями вашими"
почему вы думаете, что те братья потеряли спасение?

давайте попробуем разобраться, во первых, станет ли Апостол говорить по пустякам
ну хандрит человек, разные там неурядицы семейные, со здоровьем
стоит ли на этом сосредотачивать благовестие, которое для души, для ее спасения
и тем более Петр непосредственно говорит противостоять дьяволу
цель у которого лишь одна, поглотить наши души, а не испортить настроение

и опять же во спасение надо верить и ожидать, знать мы ничего не можем
Вера же есть осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом (Евр.11:1)
Ибо мы спасены в надежде. Надежда же, когда видит, не есть надежда; ибо если кто видит, то чего ему и надеяться?
Но когда надеемся того, чего не видим, тогда ожидаем в терпении. (Рим.8:24,25)

у некоторых же протестантов получается, что уже живут в спасении, так как же ты можешь жить в спасении, если завтра умрёшь ?.
вот и выходит, что про смерть надо думать и находить в этом радость, а не вмирском, мол "мы выбрали лёгкий путь", знаете о чем я
Станем есть и пить, ибо завтра умрем! (1Кор.15:32)

А уныние, уныние надо выдыхать, а вдыхать славословие и хвалу Господу нашему
Я пока не научился тотчас распознавать, чтт к чему

легко сказать, а вы посмотрите на страдания этого мира, на калек, на тех, кто калеками приходят в этот мир
можем ли таких наставлять, как те друзья Иова, который находился в унынии
единственно можем молиться за них и за себя, за весь мир и верить и надеяться, что Господь нас не оставит ..

[Werty1383]

давайте попробуем разобраться, во первых, станет ли Апостол говорить по пустякам
ну хандрит человек, разные там неурядицы семейные, со здоровьем
стоит ли на этом сосредотачивать благовестие, которое для души, для ее спасения
и тем более Петр непосредственно говорит противостоять дьяволу
цель у которого лишь одна, поглотить наши души, а не испортить настроение

и опять же во спасение надо верить и ожидать, знать мы ничего не можем
Вера же есть осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом (Евр.11:1)
Ибо мы спасены в надежде. Надежда же, когда видит, не есть надежда; ибо если кто видит, то чего ему и надеяться?
Но когда надеемся того, чего не видим, тогда ожидаем в терпении. (Рим.8:24,25)

у некоторых же протестантов получается, что уже живут в спасении, так как же ты можешь жить в спасении, если завтра умрёшь ?.
вот и выходит, что про смерть надо думать и находить в этом радость, а не вмирском, мол "мы выбрали лёгкий путь", знаете о чем я
Станем есть и пить, ибо завтра умрем! (1Кор.15:32)



легко сказать, а вы посмотрите на страдания этого мира, на калек, на тех, кто калеками приходят в этот мир
можем ли таких наставлять, как те друзья Иова, который находился в унынии
единственно можем молиться за них и за себя, за весь мир и верить и надеяться, что Господь нас не оставит ..

В размышлениях о смерти можно находить утешение, только если веруешь, что спасен.
а если веры живой нет, то смерть, в лучшем случае, прыжок в неизвестность, в худшем, зная, сколко за жизнь нагрешил, ожидание вечных мук.
Но Бог во Христе, прощает нас, не вменяя преступлений.
И вот тут, вы такой, думаете, ах эти протестанты, получили-таки, лицензию грешить, как только могут
Отнюдь! Для христовых, Христос - драгоценность!

[elektricity]

В размышлениях о смерти можно находить утешение, только если веруешь, что спасен.
а если веры живой нет, то смерть, в лучшем случае, прыжок в неизвестность, в худшем, зная, сколко за жизнь нагрешил, ожидание вечных мук.
Но Бог во Христе, прощает нас, не вменяя преступлений.
И вот тут, вы такой, думаете, ах эти протестанты, получили-таки, лицензию грешить, как только могут
Отнюдь! Для христовых, Христос - драгоценность!

тех, кто помышляют жить во грехе, Бог не прощает и драгоценный Христос - Он же Судья
представление о самой жизни и смерти в христовых должно быть изменено
у протествантов же, некоторых, - на двух стульях посидеть и это не к добру, вспомним Анаию и Сапфиру

[Воздух]

представление о самой жизни и смерти в христовых должно быть изменено

І яким воно повинно стати? невже як у католиків?

[Jean]

І яким воно повинно стати? невже як у католиків?

А якое яно ў католікаў?
Калі ласка - - распавядзіце.

[Воздух]

А якое яно ў католікаў?
Калі ласка - - распавядзіце.

У Катехизмі католицької церкви 2865 параграфів. У інших церков свої катехизми.
От я спитав у католика чи повинно "представление о самой жизни и смерти в христовых" бути як у ККЦ?

[elektricity]

І яким воно повинно стати? невже як у католиків?

можете сміливо брати за основу католицьке віровчення:

КАТЕХИЗМ:

II. Умерти в Христі Ісусі

1005 Щоб воскреснути з Христом, треба умерти з Христом і «покинути тіло, щоб жити біля Господа» (2 Кор. 5,8). У такому «відході» (див. Флп. 1,23), яким є смерть, душа відділена від тіла. Вона з'єднається зі своїм тілом у день воскресіння мертвих (Павло VI, « Sollemnis Professio fidei », Символ віри Народу Божого, Урочисте визнання віри, 28.).

Смерть

1006 «Перед обличчям смерті загадка людського існування досягає своєї вершини» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 18.). У певному сенсі тілесна смерть є природною, але для віри вона є «заплатою за гріх» (Рим. 6,23; Пор. Буг. 2, 17.). Для тих, що вмирають у Христовій благодаті, смерть є участю у смерті Господа, яка дає змогу брати участь у Його Воскресінні (Рим. 6, 3-9; Флп. 3, 10-11.).

1007 Смерть є кінцем земного життя. Час є мірою нашого життя, у часі ми змінюємося, старіємо; як і в усіх живих істот на землі, смерть є нормальним кінцем життя. Цей аспект смерті надає нашому життю певну невідкладність нашої смертності і також нагадує нам, що час для реалізації нашого життя обмежений:

«Пам'ятай про твого Творця у дні твоєї молодості, перше ніж (...) порох повернеться у землю, звідки взявся, а дух відійде до Бога, що його Він дав» (Проп. 12,1. 7).

1008 Смерть ~ наслідок гріха. Правдивий інтерпретатор учення Святого Письма (Пор. Бут. 2, 17; 3, 3. 19; Муд. 1, 13; Рим. 5, 12; 6, 23.) і Традиції Учительське Служіння Церкви вчить, що смерть увійшла у світ через гріх людини (Пор. Тридентський Собор: DS 1511.). Хоча людина мала смертну природу, Бог призначив її до безсмертя. Отже, смерть суперечить задумам Бога-Творця; вона увійшла "у світ як наслідок гріха (Пор. Муд. 2, 23-24.). «Тілесна смерть, якої людина могла б уникнути, якби не згрішила» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 18.), стала, таким чином, «останнім ворогом» людини, який повинен бути переможений (Пор. 1 Кор. 15, 26.).

1009 Христос перетворив смерть. Ісус - Син Божий - також витерпів смерть, властиву людській природі. Проте, незважаючи на Свій страх перед нею (Пор. Мр. 14, 33-34; Євр. 5, 7-8.), Він прийняв її в цілковитому і добровільному підкоренні волі Свого Отця. Послух Ісуса перетворив прокляття смерті у благословення (Пор. Рим. 5, 19-21.).

Сенс християнської смерті

1010 Завдяки Христові християнська смерть має позитивне значення. «Для мене бо життя - Христос, а смерть - надбання» (Флп. 1,21). «Вірна наука: коли ми з Ним померли, то разом з Ним будемо й жити» (2 Тим. 2,11). Суттєва новизна християнської смерті полягає в тому, що через Хрещення християнин уже сакраментальне (через саме таїнство) «помер із Христом», щоб жити новим життям; і коли ми вмираємо у Христовій благодаті, то через фізичну смерть сповнюється це «вмирання з Христом» і так завершується наше приєднання до Нього у Його відкупному акті:

«Краще для мене умерти в (грецьке είς) Христі Ісусі, аніж панувати над цілою землею. Я шукаю Того, Хто вмер за нас; я прагну Того, Хто воскрес для нас. Моє народження наближається (...). Дозвольте мені прийняти чисте світло; коли я туди прийду, то стану людиною» (Св. Ігнатій Антіохійський, Пос. до Рим., 6, 1-2.).

1011 У смерті Бог кличе людину до Себе. Тому-то християнин може відчувати стосовно смерті бажання, подібне до бажання св. Павла: «Хотілося б мені померти, щоб із Христом бути» (Флп. 1,23); він може перетворити свою власну смерть на акт послуху і любові до Отця, за прикладом Христа (Пор. Лк. 23, 46.):

«Моя любов була розп'ята; (...) у мені є жива вода, яка шепоче і внутрішньо промовляє: «Йди до Отця» (Св. Ігнатій Антіохійський, Послання до Римлян, 7,2.).

«Прагну побачити Бога, а щоб Його побачити, треба померти» (Св. Тереза Ісусова, Поезія, 7.).

«Я не вмираю, я оживаю» (Св. Тереза від Дитятка-Ісуса, Слова.).

1012 Християнське бачення смерті (Пор. 1 Сол. 4, 13-14.) влучно виражене в церковних богослуженнях:

«Для всіх тих, що вірують у Тебе, Господи, життя змінюється, а не закінчується; і коли для них завершене їхнє перебування на землі, вони вже мають вічне житло в небі» (Римський Мисал, Префація померлим.).

1013 Смерть є кінцем земної подорожі людини, часу благодаті і милосердя, які Бог дарує їй, щоб вона здійснила своє земне життя відповідно до Божого задуму і щоб визначила своє остаточне призначення. Коли завершиться «єдиний біг нашого земного життя» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. « Lumen gentium », 48.), ми не повернемося більше до іншого земного життя. «І призначено людям раз умерти» (Євр. 9,27). Нема «перевтілення» після смерті.

1014 Церква заохочує нас готуватися до години нашої смерті («Спаси нас, Господи, від смерті наглої і несподіваної»: Стародавня Літанія до Всіх Святих) та просити Матір Божу заступитися за нас «в годині нашої смерті» (Молитва «Радуйся, Маріє») і довірятися св. Йосифові — покровителеві доброї смерті:

«Усіма своїми вчинками, усіма своїми думками ти повинен поводитися так, ніби маєш вмерти сьогодні. Якщо твоя совість чиста, ти не дуже боятимешся смерті. Краще вберегти себе від гріха, ніж утікати від смерті. Якщо сьогодні ти не готовий, то як будеш готовий завтра?» (Наслідування Христа, 1, 23, 5-8.).

«Хвала тобі, Господи мій, за сестру нашу смерть тілесну, якої не може уникнути жодна жива людина. Горе тим, що вмирають у смертних гріхах, щасливі ті - кого смерть віднайде у Твоїй пресвятій волі, бо друга смерть не причинить їм зла» (Св. Франциск із Асижу, Пісня творіння.).



1020 Християнин, який поєднує свою власну смерть зі смертю Ісуса, бачить її як перехід до Нього і як входження у вічне життя. Коли Церква востаннє промовила над вмираючим християнином слова прощення і Христове відпущення гріхів, коли знаменувала востаннє скріпляючим помазанням І в Напутті (останньому Св. Причасті) дала йому Христа як їжу на дорогу, вона промовляє до нього з лагідною впевненістю:

«Покинь цей світ, душе християнська, в ім'я Отця Всемогутнього, що тебе сотворив, в ім'я Ісуса Христа - Сина Бога Живого, що страждав за тебе, в ім'я Духа Святого, що був зісланий на тебе. Спочинь сьогодні в мирі і замешкай з Богом у святому Сіоні, з Дівою Марією - Матір'ю Божою, зі святим Йосифом, ангелами та усіма Божими святими (...). Вернись до Творця свого, що створив тебе з пороху землі. 2677, Нехай у годину, коли душа твоя вийде з твого тіла, Марія, ангели і всі святі поспішать тобі назустріч (...). Щоб ти міг побачити свого Відкупителя обличчям в обличчя» (Чин помазання хворих І їх пасторальна опіка, Чин опіки над вмираючими.).