Сталина признали виновником голодной смерти миллионов граждан СССР

[sergey80]

Лукавый, это не простыни, это свидетельства очевидцев. Нормальные люди читают, а мерзавцы действуют за принципом БАБА ЯГА ПРОТИВ.

[VAlex]

Че то срегей тут раскомандовался, модератором себя возомнил... вот такие они форумные патриоты...


такая и страна....

[Томас]

Лукавый, это не простыни, это свидетельства очевидцев.

Это ваше нытье, которое мертвит вас. Вы из царства мертвых тут вещаете. У вас нет будущего.

Нормальные люди читают, а мерзавцы действуют за принципом БАБА ЯГА ПРОТИВ.

Бедненький.

[sergey80]

Это ваше нытье, которое мертвит вас. Вы из царства мертвых тут вещаете. У вас нет будущего.


Бедненький.

Вы еще здесь - БАБА ЯГА ПРОТИВ

[sergey80]

Всякие Томасы валексы голаевы листеры буржимы и прочие лукавые провокаторы уйдите с этой ветки. Моя же задача выложить архивные документы и свидетельства очевидцев, а не спорить с провокаторами искушающими на гнев.
И порядочные люди будут их читать, Хорошо что это почти последний сайт с пометкой (.ru), где о голодоморе можно спокойно выложить информацию, зная что фсбшная цензура их не вырежит, и подискутировать с нормальными людьми. Поэтому спасибо этому христианскому порталу

[sergey80]

«Нашу сім'ю скотомогильник також рятував. Коли поздихає який кінь в колгоспі з голоду, батько примітять, коли відвезуть, а вночі до ями з братами підкрадуться, відрубають стегно з кінського трупа і несуть додому. Мама потім днів 2-3 вимочувала у воді, аби воно не пахло, а тоді вже їжу варили та й їли. Але і конина не рятувала: першими вмерли з цього страшного голоду наймолодші сестрички: Ганна, Люба і Ната, потім брат Михайло, а потім мама. В живих залишилися лише ми: старший брат Петро, батько і я. Батька стали заганяти в колгосп, змушували, аби він йшов в комісію відбирати останній хліб у людей. Він не хотів іти. Тоді його заарештували і посадили в сарай. Там його водянка і скосила. Залишилися ми з братом удвох. Ми б теж, напевно, вмерли, але нас забрали в дитячий будинок».

Ткаченко Галина Іванівна, 1925 р. н., с. Ровеньки, П'ятихатський район, Дніпропетровська область

[sergey80]

«Над людьми простими дуже знущалися. Забирали все: коні, борони, плуг, віз, розбирали у людей клуні. У роки голоду 1932 -1933 років приїжджав уповноважений Ісаєв, його завдання було чим більше відібрати у людей і вивезти. Він говорив, що країна бідна. Хто не здасть, то сто років пам'ятатиме радянську владу і в труні».

Коновол Віра Митрофанівна, 1918 р. н., смт. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область

[sergey80]

«Все забирали ті активісти і пропивали і проїдали те, що позабирали. І худобу забирали, курей, півнів, інвентар різний. І одяг добротний самі тоді носили. Забирали в основному в розкуркулених, бо в бідноти нічого не було. Саджали у в'язницю за жменьку зерна, за зрізані в полі колоски, от народ і прозвав той указ «законом про 5 колосків». Не дозволяли, ганяли за це. Неприбрану кукурудзу, пам'ятаю, приорали, а людям не дали. Зараз про те пригадуєш, то страшно стає. За склянку зерна вбивали, за декілька колосків людей мучили, у в'язниці саджали... Люди допомагали один одному. Бувало, люди, які дуже бідували, вранці на порозі знаходили посудину з узваром або млинчики з трави, або ще щось. Це добрі люди допомагали. Старалися це чинити вночі. Не дай Бог хто побачить і донесе, то відразу у в'язницю піде».
Біла Марія Федорівна, 1927 р. н., смт. Велика Олександрівка, Херсонська область

[Томас]

Всякие Томасы валексы голаевы листеры буржимы и прочие лукавые провокаторы уйдите с этой ветки.

Обойдетесь. Вам нужен доктор.

Моя же задача выложить архивные документы и свидетельства очевидцев, а не спорить с провокаторами искушающими на гнев.

А вы учитесь терпеть. Никто расстилаться перед вашими целями не нанимался.

И порядочные люди будут их читать,

Да порядочным людям вообще плевать на ваши некрофильские экзерсисы. У них своих проблем хватает. Вы больны, мой друг. И серьезно.

Хорошо что это почти последний сайт с пометкой (.ru), где о голодоморе можно спокойно выложить информацию, зная что фсбшная цензура их не вырежит, и подискутировать с нормальными людьми. Поэтому спасибо этому христианскому порталу

Вы не умеете дискутировать. Все что вы можете, это изливаться желчью и ругаться. Идите на сайты с пометкой .ua. Там вам будет комфортней. А у россиян и своих трупов хватает, чтобы еще ковыряться и в ваших.

[sergey80]

Да порядочным людям вообще плевать на ваши некрофильские экзерсисы. У них своих проблем хватает.

Что нагадил какашками и доволен, на себя смотри, наглец

[sergey80]

«Забирали активісти борошно, крупу, де в горщиках було, то висипали, брали одяг, худобу. Не можна було ніде заховати. Ходили з щупами. Це Карюк Тиміш, Курдах Хведько, Лев Льовандовський на гору вилазив, шукав».
Цимбалюк Ольга Вікторівна, 1917 р. н., с. Велика Березна, Полонський район, Хмельницька область



«Було в нашій сім'ї 5 дівчаток і 2 хлопці. Хліба мали небагато, але і той батько приховав у хліві на посів. А тут почали ходити по хатах бригади. Дійшла і до нас черга. Бригадири завалилися в хату і сказали батькові: «Є хліб захований - то признавайся, бо коли знайдемо, заберемо весь до зернини». Сім'я велика, ми всі плачемо, просимо. Батько відповідає: «Є трохи ячменю на посів». Коли батько показав, де в хліві яма і там трохи ячменю, а на горищі трохи пшениці, то вони забрали все і горище віником замели. Зачався голод. Ходили де в який гай, якісь ягоди шукали, а людей то більше, ніж ягід. Нічого не було. Траву і ту всю зірвали, що тут говорити, люди щодня вмирали. А у нас то сім'я велика. І зачали розходитися. Старшу сестру забрали родичі на шахту. Маленьку сестричку Варю віднесла мама і покинула біля дитячого будинку в місті Ізюм. Потім і мене відвезли до сестри до Донбасу. Сестра Параска вмерла в хаті, а Дмитро, 1912 року народження, пішов з хати кудись, що і досі не знаю, де він. А мати і батько вмерли вдома з голоду».

Павленко Катерина Степанівна, 1920 р. н., с. Чистоводівка, Ізюмський район, Харківська область

[sergey80]

«Добре пам'ятаю той страшний голод в 1932-1933 роках. Ходили комсомольці: жінки і хлопці. Вони вже вмерли. Навіть у печі шукали, в горщиках. З хати нас виселили, пішли ми в чужу і там з мамою жили. Батько втік на Донбас, вже після голоду нас забрав. Моя тітка напече хліба з буряком, натре на терку буряка і трохи борошна, там десь вони розжилися, то вона мене пригощала, завжди ділилися».
Бульба Марія Трохимівна, 1913 р. н., с. Ганжалівка, Лисянський район, Черкаська область

[sergey80]

Свидетель голодомора написала открытое письмо президенту Януковичу.





28.05.2010
Свідок Голодомору написала листа Президентові України

Британська українка Марія Волкова написала відкритого листа до Президента України Віктора Януковича, - повідомляє Радіо Свобода.

Пані Волкова, яка нині проживає в місті Ноттінґемі, дитиною пережила голод 1932-1933 років на Донбасі. Її вразило те, що, перебуваючи 27 квітня з візитом у Раді Європи в Страсбурзі, Президент заперечив, що Голодомор був актом геноциду проти Українського народу.

Марії Волковій було шість років, коли вона пережила страшний голод на Донбасі. Але його вона запамятала на все життя. У відкритому листі, що його оприлюднив в останньому числі лондонський двотижневик «Українська Думка», вона зокрема пише: «Я, Волкова Марія, була свідком Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. У мене відібрали дитинство і здоровя. І після 33-го наступні 34 і 35 роки все ще були голодними. І ми, які вижили в ці роки, були настільки виснаженими, що виглядали, як скелети, не мали сил навіть встати, спали по два тижні поспіль».

Пані Волкова в інтервю Радіо Свобода скептично оцінює можливість отримати якусь відповідь на свій лист: «Я думаю, що від нього нічого не буде. І взагалі він листа й не прочитає. Повісить на гвіздок, як казав один голова колгоспу... Я не надіюся на це, але може він, усе ж, таки щось подумає. Знаєте, від його дій залежить, як він увійде в історію».

У відкритому листі Марія Волкова зачіпає й інші, неприйнятні для неї, заходи адміністрації Президента, як от призначення Дмитра Табачника, якого вона називає ворогом «української історії, мови, нації, культури», на посаду міністра освіти та звуження сфери використання української мови.

Редакція порталу пропонує своїм відвідувачам повний текст цього листа в розділі «Публікації».

[Томас]

Что нагадил какашками и доволен, на себя смотри, наглец

Болезный, вам бы на воды съездить, да нервишки подлечить. А потом поучиться правилам хорошего тона, а то с вами, как босяком хуторским разговариваешь.
И да, если вам важно именно на .ru выступать, чтобы создать хоть малейший стимул оценить весь ужас ситуации, не плохо бы переводить свои простыни на русский язык.
А хотите, я, вам в пику, буду показания очевидцев голода в Поволжье приводить. Порыдаем вместе.

[sergey80]

Болезный, вам бы на воды съездить, да нервишки подлечить. А потом поучиться правилам хорошего тона, а то с вами, как босяком хуторским разговариваешь.
И да, если вам важно именно на .ru выступать, чтобы создать хоть малейший стимул оценить весь ужас ситуации, не плохо бы переводить свои простыни на русский язык.
А хотите, я, вам в пику, буду показания очевидцев голода в Поволжье приводить. Порыдаем вместе.

Наглый провокатор ну что тут скажешь