-
-
Отправка польских граждан в Молотовскую область (ныне — Пермский край) осуществлялась в рамках четырех массовых волн депортаций. Основной удар по лесозаготовкам региона пришелся на первую и третью волны 1940 года. [1, 2, 3, 4]
Ниже приведены точные хронологические и количественные показатели по эшелонам, срокам и категориям высланных. [1]
Первая волна (Выселение осадников и лесников)
Самая массовая и жесткая операция по отправке людей на лесоповал. [1]
Точный период операции: Операция по аресту и погрузке была проведена за одни сутки — 10 февраля 1940 года.Срок нахождения в пути: Эшелоны двигались со станций Западной Беларуси и Западной Украины в глубь СССР от 2 до 4 недель (первые составы прибыли в Пермский край в конце февраля — начале марта 1940 года).Общее количество эшелонов по СССР:
Для этой операции НКВД выделил 100 эшелонов. Каждый эшелон состоял примерно из 55 товарных вагонов («теплушек»), в которые загружали по 25–30 человек.Прибыло в Молотовскую область:
По официальным отчетам Облздравотдела и комендатур НКВД, по итогам этой операции в регион доставили 1 737 семей (на 1 марта 1941 года на учете в спецпоселках области числилось уже 9 160 осадников).
Их распределили по глухим таежным участкам трестов «Комипермлес» и «Уралзападолес».
Вторая волна (Выселение административного состава и семей репрессированных)Точный период: Проведена 13 апреля 1940 года.Общее количество эшелонов по СССР: Потребовалось около 160 эшелонов.Специфика: В эту волну вывозили преимущественно женщин, стариков и детей (семьи арестованных офицеров, полицейских, чиновников). Основная их масса направлялась на спецпоселение в колхозы Казахстана, однако часть одиночных семей и «досылочных» групп также попала в лагеря и поселки Урала.
Третья волна (Выселение беженцев)Точный период: Проводилась в начале лета — 29 июня 1940 года.Общее количество эшелонов по СССР: Было сформировано и задействовано несколько десятков эшелонов.Специфика: Высылались гражданские беженцы из центральной и западной Польши (среди них было очень много евреев), которые отказались принимать советское гражданство. Их также направляли на лесозаготовки северных областей и Урала, включая Молотовскую область.
Четвертая волна (Финальная зачистка перед войной)- Точный период: Осуществлялась в течение двух недель — с конца мая по 22 июня 1941 года (буквально до утра начала Великой Отечественной войны). [1]
- Специфика: Вывозились «контрреволюционные элементы», участники подполья, коммерсанты. Эшелоны шли в Сибирь, ГУЛАГ и на лесоповалы. Из-за начала военных действий часть эшелонов застряла в пути, подверглась бомбардировкам или была перенаправлена в ближайшие тыловые регионы, включая Урал.
Комментарий
-
Главные нормативные акты и приказы.
Постановление СНК СССР № 2201-615сс от 29 декабря 1939 года.
Суть документа:
Высший нормативный акт, запустивший первую волну. Он утвердил «Положение о спецпоселках и трудовом устройстве осадников, выселяемых из западных областей УССР и БССР».
Деталь: Именно этот документ юридически обязал Наркомлес СССР принять депортированных, предоставить им жилье (бараки) и трудоустроить на лесозаготовки.
Приказ НКВД СССР № 001550 от 29 декабря 1939 года.
Суть документа:
Оперативный приказ Наркома внутренних дел Л. Берии. Он запускал механизм организации переселения осадников и лесной стражи, определял начальников эшелонов и устанавливал лимиты.
Постановление СНК СССР № 289-127сс от 2 марта 1940 года.
Суть документа:
Нормативная база для второй (апрельской) волны депортации.
Согласно ему, выселению подлежали семьи репрессированных: офицеров польской армии, полицейских, жандармов, тюремщиков, помещиков и фабрикантов.
Постановление ЦК ВКП(б) и СНК СССР от 14 мая 1941 года.
Суть документа:
Постановление «О выселении контрреволюционных элементов из западных областей УССР, БССР, Литвы, Латвии и Эстонии». Запустило четвертую волну депортации, завершившуюся в день начала войны 22 июня 1941 года.Комментарий
-
Детали организации и логистики эшелонов.
Порядок комплектования и движения эшелонов жестко регламентировался секретными инструкциями НКВД (в частности, Инструкцией НКВД СССР «О порядке переселения польских осадников» от января 1940 г.):
Норма погрузки:
На один эшелон выделялось 55 вагонов (из них 50 — людские товарные вагоны, 1 — вагон для конвоя, 1 — медицинский вагон, 2–3 — для багажа).
Плотность в вагоне:
В один двухосный товарный вагон («теплушку») предписывалось грузить по 30 человек (в реальности из-за спешки доходило до 40–45 человек) .
Снабжение в пути:
Согласно директивам, на каждые 2–3 вагона полагалось выделять по одному ведру для питьевой воды.
Питание (сухой паек: хлеб, сельдь, сахар) должно было выдаваться на узловых станциях, но из-за хаоса на железной дороге эшелоны сутками оставались без горячей воды и еды.
Конвой:
На каждый эшелон назначался начальник из числа офицеров войск НКВД и конвойная команда в составе 22–24 стрелков.Комментарий
-
1. Государственный архив Пермского края (ГАПК)
Здесь отложились преимущественно документы исполнительных органов власти, надзорных ведомств, а также хозяйственных трестов (Наркомлеса), которые принимали эшелоны. [1]- Фонд Р-1366 (Прокуратура Пермской/Молотовской области)
- Опись 1: Содержит надзорные производства, докладные записки о проверках спецпоселков, спецкомендатур НКВД и проверочно-фильтрационных лагерей (ПФЛ).
- Пример документа: Ф. Р-1366. Оп. 1. Д. 104 — Общие сведения, докладные записки и акты проверок прокуратуры о неудовлетворительном физическом состоянии, высокой заболеваемости и бытовых условиях спецконтингента на лесозаготовках. []
- Фонд Р-736 (Управление исправительно-трудовых лагерей и колоний УМВД по Молотовской области)
- Описи 1, 2, 3: Сводные статистические отчеты, дислокация спецпоселков Наркомлеса, учет карточек спецпоселенцев, приказы по режиму и охране мест расселения. [1]
- Фонд Р-566 (Исполнительный комитет Молотовского областного Совета депутатов трудящихся)
- Опись 2: Постановления, протоколы заседаний Облисполкома, распоряжения по Облздраву и Облторгу о выделении минимальных фондов снабжения (продовольствие, медикаменты, одежда) для прибывающих эшелонов «польских осадников» весной 1940 года.
- Хозяйственные фонды лесных трестов:
- Фонд Р-1116 (Комбинат «Пермлес»).
- Фонд Р-1086 (Трест «Уралзападолес»).
- Что искать: Списки рабочих из числа спецпереселенцев, ведомости выдачи инструмента, рапорты начальников лесопунктов о невыходе на работу из-за истощения и отсутствия обуви. [1]
Комментарий
- Фонд Р-1366 (Прокуратура Пермской/Молотовской области)
-
2. Пермский государственный архив социально-политической истории (ПермГАСПИ)(Бывший партийный архив Пермского обкома КПСС).
Здесь хранятся самые откровенные и жесткие документы: секретная переписка НКВД с руководством области, партийные расследования ситуации в тайге и персональные дела.
Фонд 105 (Молотовский областной комитет ВКП(б))Опись 6 (Особый сектор):
Секретные директивы, шифротелеграммы из Москвы от Л. Берии и ЦК ВКП(б).
Пример документа: Ф. 105. Оп. 6. Д. 125, Д. 147 —
Сводки УНКВД по Молотовской области о количестве прибывших эшелонов, количестве расселенных «осадников» по районам, а также докладные записки о высокой смертности среди депортированных польских детей и стариков.
Фонды районных комитетов ВКП(б) (Райкомов):
Фонд 14 (Чердынский райком ВКП(б))Фонд 51 (Ныробский райком ВКП(б))Фонд 63 (Гайнский райком ВКП(б))
Что искать:
Доклады секретарей райкомов о «настроениях среди польского контингента», случаях саботажа на лесоповале, побегах из-под надзора комендатур и организации агентурно-осведомительной сети в баракКомментарий
-
Pulse of Ukraine
@PulseOfUkraine
·
18h
Давайте на прикладі цього дурня розберемо як поляки викручують, брешуть та маніпулюють історією звинувачуючи українців та показуючи себе святими які не робили злочини та звірства.
1. Давайте почнемо з цікавого, термінів який він використав “Kresy” це польська історико-політична рамка, яка подає ці землі як “східні окраїни” Польщі, питання що там робили поляки та як вони там появились? Та "волиська різня", такого терміну немає у істориків є "Волинська трагедія" далі зрозумієте чому.
2. В жодних архівах НЕ знайдено жодного централізованого наказу вищого керівництва ОУН чи командування УПА про винищення польського населення, не у нас, ні в поляків, ні будь де інде. Програмні документи ОУН того часу, навпаки, декларували гасла спільної боротьби поневолених народів проти спільних тоталітарних ворогів Гітлера та Сталіна. Події мали виражений регіональний характер, де ключову роль відігравали рішення окремих командирів у фронтових умовах, а не генеральний план організації. Але також не варто забувати тему яку поляки не вивозять, а саме створюється навмисно враження, що у 1943 році серед абсолютного спокою раптово виник безпідставний спалах жорстокості з боку українців. А це не так. Події стали «точкою кипіння», коріння якої сягає 1918–1939 років. Протягом усього міжвоєнного періоду польська влада Другої Речі Посполитої проводила на цих землях жорстку колонізаційну політику. Після того як Пілсудький та його влада заключила Ризький мирний договір (березень 1921 року) з більшовиками кинувши за спиною УНР після чого були роззброєні польською владою та інтерновані (закриті) у спеціальні табори на території Польщі.
Більшовики після ліквідації УНР також репресували, закатували та знищувала українських військових та еліту. А пізніше зробила геноцид через голодомор.
Це був кривавий двосторонній етнічний конфлікт, селянська війна, в якій протистояли дві сили — УПА та польська Армія Крайова та інших організацій. Обидві сторони прагнули відновити або встановити контроль над цими землями після закінчення Другої світової війни. Поляки проводили каральні акції проти українського цивільного населення ще до 1943 року. Спроба подати конфлікт як суто одностороннє винищення повністю суперечить фактам про симетричну жорстокість обох сторін у стані війни.
3. Це взагалі краще навіть ніж Соловйов з його шизою, повністю суперечить історичній реальності. Поляки вцілому пішли в шизу як росіяни в 2014-2022 роках. Але хай позоряться далі. Цей дурень хоче втюхати, що УПА вбило більше українців ніж нацисти чи СРСР хоч тільки в Києві вбито було більше 250 000 людей. Не рахуючи полонених, Бабин-яр тощо.
Станом на сьогодні зафіксовано понад 30 000 українських жертв, із них понад 20 000 встановлено поіменно. Вбитих ПОЛЯКАМИ які були в різних організаціях і ця не фінальна цифра дослідження триває.
4. По-перше, Волинська трагедія не признаний ніким як геноцид, а як польсько-український етнічний конфлікт, по-друге 100 тисяч не є доведеною поіменним та верифікованим, тому її не можна подавати як встановлену істину. Навіть польські історики які досліджують цю трагедію говорять, що 100 000 це МОЖЛИВА ВЕРХНЯ МЕЖА ОЦІНОК яку потрібно дослідити. Дослідники постійно вказують на неточності в списках, такі як дублювання імен, топонімічні помилки або приписування до рук українського підпілля тих осіб, які насправді загинули від рук нацистів чи радянських формувань. А те що там вони собі проголосували в парламенті як факт мало кого хвилює.
5. Я бачу взагалі щоб не збрехати цей тіп не може... Так ця історія частково правдива, але на сайті IPN (інститут пам'яті) пише: “найімовірніше розірвані кіньми” за пізнішими переказами. Три чоловіки були з різних організацій та не проти більшовиків, а нацистів.
А тепер причини. Перші зафіксовані випадки вбивств українців польським збройним підпіллям (до якого входили структури, що згодом сформували Армію Крайову та Батальйони Хлопські) з'явилися наприкінці 1941 — на початку 1942 року на Холмщині та Підляшші. Почали вбивати провідних діячів українського життя, вчителів, війтів, священиків тощо. До липня 1943 під приводом «боротьби з колабораціонізмом» від рук АК чи БХ уже були масові вбивста українців. Навіть Гжегож Мотика описує, що вже з січня 1943 року польські партизанські групи почали ліквідовувати українських сільських старост, агрономів і працівників Українського допомогового комітету тощо.
Також нагадаю до цього саме українська сторона пропонували співпрацю проти нацистів та більшовиків, але поляки її відкинули.
Цікаво і чому тих посланців вбили?
6. Знову дурень розказує, що від рук УПА вмерло більше людей ніж АК... але тут він бреше відразу у двох випадках у конфлікті брала участь не тільки АК у пункті 5 він сам пише про БХ (Bataliony Chłopskie), а таких організацій було чимало:
1. Narodowa Organizacja Wojskowa / Національна військова організація — NOW
2. Narodowe Siły Zbrojne / Національні збройні сили — NSZ
3. Narodowe Zjednoczenie Wojskowe / Національне військове об’єднання — NZW (після війни вбивала українців)
4. Delegatura Sił Zbrojnych / Делегатура збройних сил — DSZ, або AK-DSZ (після війни вбивала українців)
5. Локальні польські самооборони, сільські сторожі, озброєні групи, які діяли разом з різними організаціями у вбивствах.
6. Польські комуністи після війни та винищувальні батальйони під час війни.
Просто маніпулятор брехливий...
7. Ну тут він теж бреше нагло, маніпулюючи фактами, бо на рівному місці, в таких добрих відносинах, яких він тут пише, не з'являються ніякі підпілля і ніякі опір... Чомусь промовчав про умови Антанти, напевно не так вигідно вийде картинка. Хоча б розказав, чому Бандері пом'якшили вирок — через те, що не могли довести, що саме він був організатором, і не більше. На ходу просто вигадує, надіюсь їх так не вчать в школах. Наприклад, чому вбили міністра внутрішніх справ Перацького? Чому з'явилися заборони української освіти, української мови, забороняли українську релігію? Чому забрали, політичний якийсь вплив на своїй землі? Чому переселялися поляків на території, де жили українці? Чому була дискредитація в розподілі землі і тому подібне? Чому взагалі з'явилася пацифікація?
У вересні 1930 року за наказом Юзефа Пілсудського польська армія та поліція розпочали масові погроми українських сіл, закриття «Просвіт», обшуки, арешти та побиття цивільного населення.
Українці в еміграції подавали численні петиції до Ліги Націй та деяких країн, звинувачуючи Польщу в порушенні Міжнародного договору про захист національних меншин після чого 63 британські парламентарі звернулися до Ліги Націй із протестом. Британські політики та лорди вимагали розслідування та офіційного засудження дій режиму Пілсудського. Був створений спеціальний Комітет для вивчення українських скарг.
Розгляд затягнувся до січня 1932 року, коли Рада Ліги ухвалили резолюцію, яка визнавала факти насильства та зловживань з боку польської влади.
Ну, просто брехливий урод.
8. Найбільш цинічний пункт.
Тіп спробував звести системний злочин та акт геноциду лише до кількості безпосередніх жертв під час транзиту, виправдання геноцидних методів їхньою нібито «ефективністю» та нівелювання довгострокових руйнівних наслідків для етносу.
В колишній філії нацистського концтабору Аушвіц справді загинуло від каторг та голоду близько 200 українців з майже 4 000 (серед яких понад 800 жінок, десятки дітей та священників) яких польська влада без суду і слідства підозрювала в симпатіях до УПА. Але ще наприклад страчено щонайменше 173 особи по таким же підозрам. Самі поляки нарахували приблизно 1,5 бійців УПА, а виселили 140 000 тисяч, що являється актом геноцидом. Аргумент «це зупинило підпілля» — це класичне виправдання тоталітарних методів. Крім того, умови жахливої антисанітарії під час перевезення спричинили спалахи хвороб, від яких депортовані масово помирали вже на нових місцях призначення у перші місяці після прибуття, що чомусь не сгадує цей додік. А скільки з виживших пережили пізніше та скільки було репресовано?
Спеціальним урядовим декретом від 27 серпня 1949 року українців офіційно позбавили права на будь-яку залишену чи покинуту ними нерухомість, майна та господарства на землях де віками жили етнічні українці.
У 1990 році Сенат Республіки Польща офіційно засудив операцію «Вісла», назвавши її злочинною. У 2002 році президент Польщі Александр Квасневський висловив співчуття через проведення цієї операції, підкресливши, що вона є синонімом кривди та несправедливості. Інститут національної пам'яті Польщі (IPN) у своїх дослідженнях кваліфікує операцію «Вісла» як воєнний злочин та злочин проти людяності.
У документах польського уряду прямо зазначалося, що головна мета — «остаточне розв'язання української проблеми в Польщі». Комуністична влада хотіла повністю асимілювати українську меншину та перетворити Польщу на моноетнічну державу, знищивши будь-яку соціальну й демографічну базу для підтримки українського національно-визвольного руху України.Все буде добре, бо ми того варті...
"нравится не нравится...", росія нами вдавитьсяКомментарий
-
Kyrylo Budanov
@Kyrylo_Budanov
·
2h
Вітаю ухвалення Верховною Радою закону про створення Українського національного пантеону.
Це важливе і давно назріле рішення. Держава, яка поважає себе, повинна мати місце, де гідно вшановані ті, хто в різні часи творив, відновлював, захищав і розвивав Україну.
Український національний пантеон засвідчує нашу історичну тяглість і розуміння того, що сучасна українська держава не постала на порожньому місці, а стала результатом боротьби, праці, жертовності й служіння багатьох поколінь.
Це також важлива демонстрація єдності та відповідальності. Єдності – бо спільна пам’ять об’єднує суспільство. Відповідальності – бо ми зобов’язані берегти цю пам’ять і передати її наступним поколінням.
Дякую Президенту України за цю ініціативу. Дякую всім, хто долучився до розробки, підтримки й ухвалення цього рішення.
Це важливий крок для зміцнення української державності.
Слава Україні!
Все буде добре, бо ми того варті...
"нравится не нравится...", росія нами вдавитьсяКомментарий
Твитнуть
Комментарий