Война...

[Елиаким]

Perfect Val
@valovenil
Жіночці респект за відповідь!

Так... - розумно вiдповiла ватникам!

[Елиаким]

Русская армия. Чеченец в красных кроссовках разумно объясняет мобилизованному россиянину, что он должен вернуться в окоп и умереть

М-да... - избивает русского (а может, мордвина.., или бурята.., или башкира)...
А вот, я что-то не пойму... у этого русского, наверное - патроны кончились, да?? (автомат, вроде на месте)

[zeroman]

- - - Добавлено - - -


десь на півдні
@dytyna_stepu
·
7h
Ці діти потім будуть розповідати про шкільні будні в укритті, без електроенергії та інтернету. Але у них є майбутнє, а в росії ні



- - - Добавлено - - -

- - - Добавлено - - -

- - - Добавлено - - -


Ариф Багиров������*☠️����
@Arifich
·
7h
А теперь представьте себе прекрасный мир без рашки, цветущую и процветающую Украину, счастливых людей, которым не летит смерть на головы, весёлых деток. Трудно, но придется, иначе колпак улетит. А ведь всё это будет, надо только выстоять и не растерять наше фирменное жизнелюбие))

- - - Добавлено - - -



- - - Добавлено - - -


Irina @IrinaOma16
·
9h
Рашисти в екстазі від ударів по Україні.

Всім хто буде розповідати про «харошіх рускіх» можна сміливо давати в табло.

[Певчий]

Karl Volokh

Друзі, котрі відслідковують московитські телевізійні канали, переслали в останні тижні декілька дуже показових відео. Найцікавішою, здається, була істерика ізраїльського ватного покидька (на службі кремлівської пропаганди) Якова Кедмі на пропозицію Соловйова зрівняти з землею українські міста. Чарівно виглядав також російський українофоб на зарплаті Затулін (і не він один), котрий публічно відмовлявся вважати щойно анексовані українські території рівними до російських з точки зору їхнього захисту. Що не кажіть, а традиційна шовіністична бравада московитів після низки військових поразок уже не є чимось само собою зрозумілим.
У звязку з цим є, як на мене, один суттєвий крок у спілкуванні наших західних партнерів із країною-терористом, котрий міг би дещо вплинути на готовність її військових і чиновників продовжувати терор проти мирного населення України. Усі заяви країн цивілізованого світу та їх міжнародних організацій повинні містити пасаж про те, що за військові злочини та порушення звичаїв війни, котрими є цілеспрямовані атаки на цивільні цілі, зокрема, обєкти інфраструктури, винні будуть притягатися до суду і терміну давності вони (злочини) не мають.
Я абсолютно впевнений, знаючи, як влаштовані голови московитських військових, що вони над цим ніколи не замислювалися. Та й цивільним чиновникам, причетним до прийняття й реалізації певних рішень, таке нагадування точно не завадить

[ВладимирС]

если бы в РФ действовали законы тогда РФ была бы правым государством

раша относится к железным звериным царствам действующая беззакониями и ложью, в отличии от большинства других мирских звериных царств, которые в "истукане" Даниила числятся царствами медными, т.е. почитающие Закон в своем правлении: "39. После тебя восстанет другое царство, ниже твоего, и еще третье царство, медное, которое будет владычествовать над всею землею.
40. А четвертое царство будет крепко, как железо; ибо как железо разбивает и раздробляет все, так и оно, подобно всесокрушающему железу, будет раздроблять и сокрушать.(Дан2:39,40)

[Певчий]

Александр Морозов

массированные удары, направленные на то, чтобы погрузить во тьму каждую украинскую семью, разрушить условия жизни для всех. "обстрелы" - это слабое слово. "разрушение гражданской инфраструктуры" звучит слишком технически. дело же не в самом факте урона зданиям и сооружениям, они восстановимы достаточно быстро. Цель в том, чтобы в жизни каждого украинца в память были врезаны эти моменты бегства школьников в укрытия, родительской тревоги, чтобы каждый помнил, как сидели без света и воды, чтобы перед глазами у всех стояли мечущиеся работники коммунальных служб на дымящихся руинах. Цель в том, чтобы целая страна потом 20 лет помнила, как "все сидели на керосинках", как люди адаптировались к тому, что в ландшафте жизни каждый день появлялись новые черные пятна пустот, слепые дыры. Что себе говорят те, кто это делает? Анализ их риторики или даже их внутренней аргументации лишен всякого значения. Они просто "сеют тьму", это "мертвые при жизни люди", упыри, безглазые прихожане храма смерти. Испытывают ли они наслаждение от результатов своей "работы", т.е. от производства хаоса, низведения жизни людей на тревожные уровни бытия? Наслаждаются ли они своей миссией? Вчера на большой конференции европейских славистов, посвященной "советизму", разным практикам СССР, я слушал доклады и думал: это хуже, чем сталинизм или "лучше"? вот это все, что мы сегодня видим - оно направлено на то, чтобы "сделать с человеком что?", во что противоестественное его превратить. Это истребление бытия, производимое генератором деградации, давайте, обессилим людей, "подавим" их, растратим их жизненные силы, заставим их адаптироваться к патологии, к непрерывному выжиганию фрагментов реальности...
Нет, никто не должен "адаптироваться" к этому. Этот генератор превращения человека в жидкую кашу не может одержать победу, это бы означало просто победу смерти над жизнью.

[Двора]

Александр Морозов

Нет, никто не должен "адаптироваться" к этому. Этот генератор превращения человека в жидкую кашу не может одержать победу, это бы означало просто победу смерти над жизнью.

Это противостояние свободы против рабства.

[Певчий]

Не встиг Європарламент проголосувати за визнання кремлівського режиму терористичним, як росія негайно підтвердила свій статус терориста N1 у світі.

Ніде правди діти! У безсилій злобі москва вкотре розписується в тому, що геть нічого не може зробити ані з Україною, ані з нашим героїчним спротивом, ані з міжнародною єдністю та солідарністю. Без світла, тепла або води можна потерпіти і день, і тиждень. Однак, без свободи та незалежності це не життя. Однак, рабам, що населяють територію по той бік «поребрика», цього не збагнути.

Ще більше зброї Україні, якісне посилення системи ППО, аби контролювати небо. Надання нам зброї середньої і далекої дальності дії, аби знищувати російські збройні арсенали та логістичні центри. Антиросійські санкції, включно з тотальним ембарго. Визнання росії державою-терористом. Повна міжнародна ізоляція злочинного режиму такою має бути відповідь колективного Заходу.

А за нами діло не стане. Наші ЗСУ виженуть загарбників, покарають за кожен злочин, за кожну ракету, снаряд чи кулю, за кожне життя.

Ми вистоїмо і переможемо. Слава Україні!

Петро Порошенко

[Serj012]

Это противостояние свободы против рабства.

Если бы вся война была такой же весёлой как это

https://youtube.com/shorts/FkG5nZWvoUo?feature=share

'

[Елиаким]

Александр Морозов

массированные удары, направленные на то, чтобы погрузить во тьму каждую украинскую семью, разрушить условия жизни для всех. "обстрелы" - это слабое слово. "разрушение гражданской инфраструктуры" звучит слишком технически. дело же не в самом факте урона зданиям и сооружениям, они восстановимы достаточно быстро. Цель в том, чтобы в жизни каждого украинца в память были врезаны эти моменты бегства школьников в укрытия, родительской тревоги, чтобы каждый помнил, как сидели без света и воды, чтобы перед глазами у всех стояли мечущиеся работники коммунальных служб на дымящихся руинах. Цель в том, чтобы целая страна потом 20 лет помнила, как "все сидели на керосинках", как люди адаптировались к тому, что в ландшафте жизни каждый день появлялись новые черные пятна пустот, слепые дыры. Что себе говорят те, кто это делает? Анализ их риторики или даже их внутренней аргументации лишен всякого значения. Они просто "сеют тьму", это "мертвые при жизни люди", упыри, безглазые прихожане храма смерти. Испытывают ли они наслаждение от результатов своей "работы", т.е. от производства хаоса, низведения жизни людей на тревожные уровни бытия? Наслаждаются ли они своей миссией? Вчера на большой конференции европейских славистов, посвященной "советизму", разным практикам СССР, я слушал доклады и думал: это хуже, чем сталинизм или "лучше"? вот это все, что мы сегодня видим - оно направлено на то, чтобы "сделать с человеком что?", во что противоестественное его превратить. Это истребление бытия, производимое генератором деградации, давайте, обессилим людей, "подавим" их, растратим их жизненные силы, заставим их адаптироваться к патологии, к непрерывному выжиганию фрагментов реальности...
Нет, никто не должен "адаптироваться" к этому. Этот генератор превращения человека в жидкую кашу не может одержать победу, это бы означало просто победу смерти над жизнью.

И что изумляет - все это зло.., вся эта лживая пропаганда рашистов, с пеной у рта, делается ими ТОЛЬКО ПОТОМУ, что украинцы решили жить самостоятельно: без зависимости от России
Другого основания для своих зверств и своего бандитизма, страна-террорист, по сути - найти не сможет!
Налицо жуткий пример победобессия и нечеловеческой жажды осатанелых рашистов - НЕ ВЫПУСКАТЬ людей на свободу!

Воистину, имеем дело с явно страной террористом! Посему: лишить этих чудовищ ядерного оружия (и прочего оружия массового поражения) - важнейшая задача общественности всей земли!!

[Певчий]

Україна провела черговий обмін 50 українських військових повернули з російського полону. Серед них 19 військових, які обороняли Маріуполь, 15 полонених з ЧАЕС та 7 з острова Зміїний

https://lm.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fcutt.ly%2Fi1eF2LR&h=AT3qhp8bc6gM__1LAdRlXaRbmaPeBAeyXToyjcY71jNfJ96eSq4BLdPH9uPgHO0EyJhNWToVYyaeu4-XiW6vqEp0AFUDUMO6VCVn411RwcdTpjbGD-3ybj7lL-9ZMJjw_KbA

Александр Карпенко

Черговий обмін полоненими: вдалося повернути 50 українських воїнів.
Це 20 нацгвардійців, 12 хлопців з ВМС, 10 бійців ЗСУ, 6 - ДПСУ, 2 з ТРо.
Серед них двоє офіцерів і 48 рядових та сержантів.
Вдалося повернути 19 оборонців Маріуполя, 12 з яких були евакуйовані з «Азовсталі», а також 15 полонених з ЧАЕС та 7 з острова Зміїний.

[zeroman]

- - - Добавлено - - -


Леся Українка @LesyaUA7Evropa
·
19m
Багато хто порівнює путінських росіян з населенням нацистської Німеччини.
Це не вірно. Населення нацистської Німеччини не мало доступу до інформації.
росіяни живуть у 21 столітті, вони мають доступ до Інтернету. Тому жодного виправдання не може.
Вони ХОЧУТЬ БУТИ ТАКИМИ.

- - - Добавлено - - -


Леся Українка @LesyaUA7Evropa
·
25m
Сьогодні рівно 9 місяців війни.
Горіть у пеклі,виродки !
Слава ЗСУ!

[Певчий]

Пишу сейчас еа смартфоне, потому фото выложить не могу. Оно есть в Фейсбуке на страничке Бутусова.

Юрій Бутусов

Тактика «Вагнера»: як досягають результатів зекі з тритижневою підготовкою та як їх б'ють?

Під Бахмутом, Соледаром та на інших ділянках фронту російське командування збільшує кількість штурмових атак приватної армії російського олігарха Евгения Пригожина «Вагнер». І ця армія досягає результатів та інколи просувається там, де не здатні пробитись гвардійські десантно-штурмові дивізії ЗС РФ, але з іншого боку є українські частини, якія відбивають усі атаки, і замість просування "вагнерівці" сотнями трупів засипають наші поля. Як це працює та як протидіяти тактиці «Вагнера»?

Причини розширення застосування «Вагнера» зрозумілі: «Вагнерівці» - у рази дешевші в утриманні за будь-яких солдат Росії, під час служби вони не турбують владу відеозверненнями, а загибель тисяч "вагнерівців" не має ніякого значення для російського суспільства. За даними російських дослідників, з початку року ймовірна кількість завербованих на війну увязенних у РФ складає до 23 тисяч осіб, і вербування продовжується. Таким чином, дефіциту особового складу у «Вагнера» поки що нема, незважаючи на вражаюче високі втрати.

Є і суто воєнні причини ефективності «Вагнера», оскільки структура управління та тактика застосування зараз є наразі єдиною дієвою для погано навчених мобілізованих військ, які становлять більшість російських наземних сил.

Отже, що ми бачимо на цьому скріні,який зроблено з планшета командира штурмової групи «Вагнера», яку українські воїни знищили під Бахмутом?

Це скрін з програми, де прописаний план бою. Тобто командування штурмового загону малює у звичайній навігаційній програмі бойовий порядок висування усіх груп на рубіж атаки українських позицій. Різні кольори визначають різні штурмові групи. У кожної групи свій маршрут та визначення, де має знаходитись кожен бойовик у кожній штурмових груп. Кожне коло один «вагнерівець».

У штурмовій групі від 8-12 до 30-50 бойовиків, один-два з них, визначені лідерами, отримують програму своєї атаки, та як мають рухатись по точках він сам та кожен його бойовик. Тобто не треба думати, треба звіряти рух своєї групи по планшету або смартфону. Командування максимально спрощує ухвалення рішень не підготовленими бойовиками, такому дійсно можна навчити за три тижні.

А як вони оцінюють обстановку та рухаються?

Тут також не рівень підготовки підвищують, а адаптують управління. «Вагнер» приділяє велику увагу застосуванню безпілотників, передусім найдоступніших «Мавік» та «Матрікс». Безпілотники контролюють рух штурмових груп та контролюють обстановку на обєкті атаки. Штаб штурмового загону намагається мати безперервну інформацію про рух бойових груп та обстановку на нашій позиції, яка обрана за обєкт атаки. Тобто оцінку обстановки, необхідність рухатись вперед визначає командир штурмового загону у штабі. Команда вперед по маршруту, команда стій, розсередились, чекаємо. Причому навіть потрапивши під прицільний вогонь штурмові групи без команди не відходять, самостійний відхід дозволяється тільки для поранених. Самовільний відхід без команди або без поранення краються розстрілом на місці.

Як організований звязок?

Цікава відмінність, у «Вагнера» на відміну від ЗС РФ, основним засобом звязку є американські раідостанції та ретранслятори «Моторола», тобто вони працюють в тих самих діапазонах та на тій самій техніці як ЗСУ. Звичайно, також широко застосовуються прості аналогові «Баофенгі».

Як працює вогньова підтримка?

«Вагнер» має на озброєнні усі види бойової техніки, танки та артилерію, навіть бойові літаки, але на відміну від російської регулярної армії, бойову техніку та боєприпаси «Вагнер» економить бо люди дешевші. «Вагнер» застосовує і масовані обстріли 152 мм калібру, і танки, і ударні дрони «Ланцет», безпосередня вогньова підтримка атакуючих підрозділів здійснюється переважно автоматичним гранатометом та мінометами 82 та 120 мм. На жаль, є випадки, коли завдяки взаємодії АГС та мінометів 82 мм «вагнерівцям» вдавалось захопити деякі наші позиції навіть без застосування важкої артилерії. Бронетехніка у переважній більшості випадків піхоту не супроводжує, бережеться від ураження, працює з відстані.

Як проводиться атака?

На визначений обєкт атаки спрямовується кілька штурмових груп, які висуваються в світлий час. Головне завдання приховано наблизитись на рубіж атаки, потім добігти до наших окопів та закріпитись там. Відступ у багатьох випадках не передбачений. У більшості випадків, противник намагається завдати вогньове ураження нашій позиції, та забезпечити супроводження атаки під корегування з дрону вогнем АГС та мінометів одночасно з діями штурмових груп. Але якщо місцевість дозволяє наблизитись на близьку відстань та зосередитись, наприклад, по рельєфу, або під прикриттям туману, штурмові групи направляються навіть без артилерійської підготовки, у розрахунку на швидкість. Якщо є наказ, то група атакує навіть попри прицільний вогонь з близької відстані.

Чому «Вагнеру» вдається досягнути результатів?

1. «Вагнер» може без будь-яких наслідків дозволити собі будь-які високі втрати перемінного складу штурмових груп, зеків поки що вдається вербувати у значних кількостях. Втрати не знижують боєздатність загонів, оскільки командири та штаби загонів, оператори озброєння, розвідки та управління залишаються постійним складом, який не витрачають у штурмових діях та зберігають спеціалізацію.
«Вагнер» намагається чинити тиск на обраних напрямках постійно, тому атаки фактично мають характер постійною розвідки боєм малих груп піхоти. Атака має виявляти для дронів наші вогньові засоби, проводити дорозвідку, тому часто обстріл наших позицій після відбитої атаки проводиться більш масовано, ніж артилерійська підготовка. А потім готується нова атака. Це дозволяє концентрувати сили там, де українські війська мають слабкішу розвідку, мають менше засобів ураження, мають меншу стійкість. Це дозволяє прогризати оборону на певних вузьких ділянках крок за кроком, по сто метрів на тиждень.

2. Перевагою «Вагнера» слід визнати те, що командування ПВК планує бойові дії виходячи з реальних можливостей свого особового складу. Завдання ставляться максимально примітивні. Для досягнення мети концентрується багато штурмових груп, атаки можуть проводить не зважаючи на втрати тривалий період. Велика увага приділяється аеророзвідці та точному вогньовому ураженню, під час атаки вони організовують спаостереження за нашими позиціями з дронів. Ураження дронів означає втрату ефективного управління штурмовими групами. Управління цілеспрямоване. У разі досягнення мети та заходу на обєкт атаки, «вагнерівці» швидко підтягують сили для закріплення, розгортають розвідку, дрони, якщо контратака проводиться через тривалий час, противник завдає вогньове ураження з корегуванням значної кількості вогньових засобів.

Як протидіяти тактиці «Вагнера»?

1. Розвідка. Над кожним опорним пунктом в полосі дій «Вагнера» потрібно як мінімум усю світлу частину доби чергування дрону для ведення безперервного спостереження за місцевістю навколо. Хоча ця можливість доступна для наших військ, на жаль, дуже часто це з різних причин не вирішується.

2. Управління. Контактні бої потребують постійного звязку з кожним постом та високого рівня ситуаційної обізнаності. Відхід наших бійців під час чергової атаки «вагнерівців» в багатьох випадках, які зафіксовані на дронах, повязаний з відсутністю розуміння тактичної обстановки в умовах тривалого бою, а не безпосередньо з тиском противника. У нас є можливості тримати значну кількість дронів у повітрі, але часто їхні можливості не використовуються, оскільки дані не поступають до наших бійців на місці бою, або не поступають розрахункам вогньових засобів, і інформація не реалізується. Маневрені контактні бої потребують якісної взаємодії. Коли вивчаєш як «вагнерівцям» вдалось зайти на ту чи іншу позицію, недоліки організації розвідки та управління завжди стають очевидними.

3. Тактика. З точки точки зору ресурсів, «вагнерівці» націлені для виявлення української оборони та розмін дешевих бійців, яких не жаль російському командуванню на укранців. Це працює тому що у Росії все ще більше артилерії та боєприпасів. Тиск «вагнерівців» можуть зупинити тільки значні втрати та якісна організація вогню, добре замаскована та ешелонована оборона. «Вагнерівці» діють достатньо передбачувано. Маршрути просування можливо прорахувати, прикрити мінуванням або пристріляти заздалегідь, розгорнути засоби спостереження, підготувати групи для контратаки з застосуванням бронетехніки. Проти «вагнерівців» потрібен маневр в обороні, тобто наявність позицій на флангах, які можуть взяти під вогньовий контроль напрямок атаки, наявність підготовленого для контратаки підрозділу. Тобто якщо тримати погано обладнані передові позиції, то навіть знищення кількох штурмових груп призводить до ураження артилерією до значних втрат і у оборонців. Підрозділи в обороні повинні мати можливість для відходу на резервні позиції, а на маршрутах атаки треба посилювати спостереження. І тоді навіть якщо хтось встигає забігти під вогнем у передову позицію, але це будуть втрати, можна пристріляти для економії бк певні цілі, позиції з флангів повинні мати можливість відсікти підхід значних сил противника, а становище може відновлюватись контратакою тактичного резерву з бронетехнікою. Звичайно, це зрозумілі усім військовим професіоналам речі, але це потребує певної концентрації сил. Нема сенсу тримати позицію до останнього, поки противник її накриває, і замінювати на цій позиції постійно людей, бо «вагнерівці» поки що не закінчаться, їхня мета навязувати нам розмін. А наша мета бити їх та зменшувати можливості їхньої артилерії накривати нас у відповідь. Рівень індивідуальної та групової підготовки «вагнерівців» слабкий, управління у штурмових групах під вогнем одразу втрачається, втрати під час атак високі. У разі якісної організації аеророзвідки, сталого звязку, гнучкої тактики, яка дозволяє відхід з позиції, до якої противник пристрілявся, та при наявності тактичного резерву для контратаки, наші воїни впевнено відбивають усі атаки «вагнерівців». Навіть при нестачі снарядів для артилерії, відбивати атаки штурмових груп при якісній організації та управлінні можливо силами піхоти.

[zeroman]

Картина маслом
@Kartinamaslom5
·
6h
#UkraineRussianWar ��️⚡️ К вопросу комплектности БТГр орков из чмобиков. Это нельзя называть такой аббревиатурой по причине отсутствия тяжелой техники в составе. Мало танков, ББМ, арты. Новые медленно производят, подбитые некому восстанавливать. Пока похоже только складируют.

[Певчий]

Yakovina Ivan

Смотрю по сторонам, читаю, что пишут люди, и понимаю, что искомого результата у российских бомбардировок инфраструктуры не будет.
Замерзающих городов без света, воды и еды, население которых массово бежит в ЕС, я не вижу.
Честно говоря, на данный момент у меня нет ни одного знакомого человека, который сказал бы: "Так, всё, меня это достало. Уезжаю". Многие заранее думают о "запасных аэродромах", что разумно. Но сейчас никто не едет.
Кто-то покупает генераторы, кто-то аккумуляторы, кто-то солнечные панели, кто-то Старлинки, а кто-то скважину для воды копает.
Во всем чувствуется неприятие самОй идеи о том, чтобы сдаться, прекратить сопротивление, попросить пощады. Такая мысль ни у кого даже не появляется.
И дело не в терпении. Люди спокойно и деловито ищут способы решения возникающих проблем и по мере сил решают их.
Скажем, я вижу всё больше окон с довольно ярким светом во время блэкаутов в многоэтажке напротив. Очевидно, жильцы нашли какие-то источники энергии и экономичные лампы, поэтому не сидят при свечах.
Знакомые покупают термосы для горячей еды и чая, а также маленькие газовые плитки для приготовления еды.
В магазинах и больницах тарахтят генераторы, жизнь, в общем, продолжается...
Даже мерцающий мобильный интернет постепенно становится немного лучше, чем был. Видимо, сотовые операторы как-то решают эту проблему.
Полностью вырубить Киев крылатыми ракетами у Путина не никак не получается. Более того, думаю, дальше автономность людей и организаций будет расти, зависимость от больших ТЭЦ сокращаться. Причем не столько благодаря государству (хотя оно тоже много делает), сколько благодаря самим жителям украинских городов.
Тут надо сказать, что от постоянных блэкаутов, конечно, устаешь. Они очень раздражают. Нельзя исключать, что многие люди (особенно пожилые и с детьми) на определенном этапе не выдержат всего этого и уедут из больших городов в сёла или за границу. (Никого не осуждаю, я и сам могу уехать, кто знает...).
Но тех, кто в России надеется на какую-то колоссальную катастрофу в Киеве, думаю, ждет разочарование. Украинское общество не иерархическое, где благополучие каждого человека зависит от качества работы высшего центра принятия решений. Оно сетевое: тут благополучие каждого опирается на помощь и активность соседей, общины, а не начальника в высоком кабинете.
Поэтому удары даже по центрам выработки электричества приведут лишь к временному переносу теплоэлектрогенерации на нижний, сетевой уровень, а не к коллапсу системы в целом.
Но кумулятивное чувство неприязни украинцев к России, все эти ракетные удары, конечно, существенно увеличат. Это, пожалуй, останется главным их итогом.