Вот, чё-то нашло на меня.
Як дала би мені доля два крила
Стрімголов би полетів я в небеса.
На вустах моїх усмішка б розцвіла,
А далеко знизу - ти, земля-краса.
Я злетів би догори, неначе птах,
Як той вітер, хмари крилами ганяв!
Серце палко заходилося б в грудях,
І весь світ тоді б я щіро обійняв.
Коли б доля мені дала два крила,
Я б літав у синім небі, наче птах!
Але доля мені крила не дала.
Тож нехай тепер літаю я у снах...

Як дала би мені доля два крила
Стрімголов би полетів я в небеса.
На вустах моїх усмішка б розцвіла,
А далеко знизу - ти, земля-краса.
Я злетів би догори, неначе птах,
Як той вітер, хмари крилами ганяв!
Серце палко заходилося б в грудях,
І весь світ тоді б я щіро обійняв.
Коли б доля мені дала два крила,
Я б літав у синім небі, наче птах!
Але доля мені крила не дала.
Тож нехай тепер літаю я у снах...
Комментарий