Сталина признали виновником голодной смерти миллионов граждан СССР

[sergey80]

Теперь мне понятна причина голодомора на Украине, это не дать Украине стать независимым от СССР. Я правильно вас понял?

Читайте письмо сталина к кагановичу выше, сталин сам ответил вам

[Корниловец]

Я уверен, что правильную оценку Сталина и голодомора мир может сделать только после Третий мировой войны.

Надеюсь, ты станешь ее первой невинной жертвой.

[Игорь Голаев]

Эти советы отбирали у них ихнее имущество, заработаное в тяжелом поту. По какому праву, по какому праву, я спрашиваю, а?

Они проявили несознательность и не захотели поделится хлебом с теми, кто делал им трактора. Ведь на тракторе легче обрабатывать землю, нежели на лошадях? К тому же можно больше обработать земли.

[Корниловец]

Я думаю, что цель обвинений Сталина - это не голодомор, а в том, чтобы его затем обвинить в в других грехах, а потом поставить на одну доску вместе с Гитлером

Тю... Дык они уже давно на адной даске топчуццо!



Это аглицкое карикатурро 1939 года.

Я считаю, что те кто хочет обвинить Сталина, хотят в первую очередь возродить фашизм и взять реванш за поражение во Второй мировой войне.

Доооо-дооо! ми фошшисти, токие наглие и хитрие!

[Игорь Голаев]

г) Поставить себе целью превратить Украину в кратчайший срок в на стоящую крепость СССР, в действительно образцовую республику. Денег на это не жалеть.
Без этих и подобных им мероприятий (хозяйственное и политическое укрепление Украины, в первую очередь - ее приграничных районов и т.п.), повторяю - мы можем потерять Украйну.

Так ведь Сталин то наоборот, хотел сделать Украину образцовой республикой. И даже говорил, чтобы денег на Украину не жалели.

[Игорь Голаев]

Это аглицкое карикатурро 1939 года.

Англия и США хотело столкнуть Гитлера и Сталина в войне, дабы они ослабили друг друга, а потом их страны можно было бы легко захватить.
Разве не такие планы строились?

Но они как всегда просчитались, так как СССР вышел мировой державой из этой войны.

[sergey80]

Я считаю, что те кто хочет обвинить Сталина, хотят в первую очередь возродить фашизм и взять реванш за поражение во Второй мировой войне.

Ну вы как грудной ребенок, вам еще соску нужно давать

Дружбаны потусовались в Бресте в 39г

[Корниловец]

Англия и США хотело столкнуть Гитлера и Сталина в войне, дабы они ослабили друг друга, а потом их страны можно было бы легко захватить.
Разве не такие планы строились?

Шота нипахожи, штоб каррикатурро сталкивала Гитлера и Сталена

Но они как всегда просчитались, так как СССР вышел мировой державой из этой войны.

Ау! ССсР, "миравайа диржаво"! Ти хде???

[sergey80]

№ 106
ПОСТАНОВА ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ПРО ЛІКВІДАЦІЮ КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНИХ
ГНІЗД ТА РОЗГРОМ КУРКУЛЬСЬКИХ ГРУП

18 листопада 1932 р.

1) Поручить т. Реденсу совместно с т. Косиором разработать до 23 ноября специальный оперативный план ликвидации основных кулацких и петлюровских контрреволюционных гнезд, в первую очередь в Павлоградском, в группе Уманских и Белоцерковских районов, а также в группе районов вокруг городов Борзны и Мены (Черниговская область).
2) Одновременно должна быть усилена работа ГПУ Украины по снятию в городах идеологов и организаторов кулацкого саботажа и срыва выполнения государственных заданий, выявленных органами ГПУ.
3) Обязать ГПУ провести изъятие и осуждение наиболее злостных счетоводов и бухгалтеров колхозов, срывающих выполнение плана хлебосдачи и организующих расхищение колхозного хлеба. Охватить этой операцией до 300 человек, сконцентрировав удар на наиболее важных для успеха хлебозаготовок районах и колхозах.
Поручить т. Чубарю - по Днепропетровской, Хатаевичу - по Одесской, Затонскому - по Киевской, Косиору - по Харьковской, Зайцеву - по Черниговской областям с соответствующими обкомами провести эту операцию в ближайшие дни.
4) Вся работа ГПУ по ликвидации контрреволюционных гнезд и разгрому кулацких групп, активно проводящих борьбу против хлебосдачи, должна проводиться в сочетании с соответствующей организационно-политической работой партийных организаций в деревне.
За последнее время участились террористические акты со стороны контрреволюционных кулацких элементов по отношению к сельским активистам, борющимся за честное выполнение колхозами и единоличниками своих обязательств перед Советским государством. Особенно в отношении усиления кулацкого террора выделяются Черниговская, Киевская, Харьковская и Винницкая области. За последний месяц имели место исключительно наглые факты кулацких выступлений (Чернигов, Днепропетровск и др.). Это усиление кулацкой активности не встречает должного организованного отпора. К террористическим актам, поджогам, грабежам большей частью относятся как к случайным явлениям, ограничиваются проведением следствия в обычном порядке или через ГПУ, или через судебные органы.
Благодаря этому значительная часть террористических выступлений остается не раскрытой и безнаказанной.
ЦК считает подобное положение совершенно нетерпимым и предлагает вам:
1. Усилить репрессии в отношении кулацких и др. контрреволюционных элементов. Ни один факт какого бы то ни было кулацкого проявления не должен остаться нераскрытым и безнаказанным. Карательные органы пролетарской диктатуры - ГПУ, суд, прокуратура - должны наносить быстрые и решительные удары наглеющим кулацким элементам не только после их выступлений, а и для предотвращения контрреволюционных выступлений.
2. В отношении сел и районов, где особенно активно проявление кулацких элементов, должны быть немедленно предприняты широкие и решительные меры к выявлению и разгрому кулацких элементов и их пособников.
Этими мероприятиями должна быть предотвращена всякая возможность контрреволюционных выступлений.
3. Мероприятия по борьбе с кулацкими элементами должны сопровождаться широкой политической, массовой работой и организацией вокруг борьбы с кулацкими элементами за выполнение плана хлебозаготовок низового партийного и колхозного актива.
4. Все дела о террористических актах, поджогах, расхищении государственной и общественной собственности должны быть расследованы быстро и до конца, а к виновным без снисхождения должны быть применены самые суровые меры наказания.
ПА ІІП при ЦК Компартії України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 9. Арк. 59-61.

[sergey80]

Житомирська область
Розповідає: Рибалка Ганна Кузьмівна,
1923 р. н., м. Малин
Мені було тоді 9 з половиною років, і я пам'ятаю дуже добре голод 1932-1933 років. Урожай був високий тоді, але забирали, канєшно, все йшло під заготовку. Була назначена комісія: представник з району, а решта - місцеві. Ну ясно, шо із нашого села вислали кілька господарів, а скільки, я не пом'ятаю, тому шо тоді ніхто не вникав, в голові було одне - як наїстися, а-а, але шо було висилання із нашого села, це точно висилали. Усі, може, і не мали зброї, одного я точно пом'ятаю, шо він був з наганом. Да ніяк селяни не боронилися, як вони там могли боронитися, село затуркане. Приховували зерно, але у більшості находили його, шукали даже в печі в горщику і то знаходили, але вони шукали в основному те, що позакопували. Оцими ж, як вони звались, щупами. Ну я ж кажу, ще оце пом'ятаю мого однокласника. А його батько вишукував оце все, як це ж його звали? Ага, прізвище його було Тарасенко. Ну, наприклад: до нас приходили троє, але ходили й по четверо і по п'ятеро. Двоє стояли, а третій ходив і шурхав цю долівку, думав, шо там воно ж провалиться, ну ясно, шо нічого не знайшли. Ну, хто де вмів, і на печі, і в клуні закопували, і в сараї, бо в сараї знайшли у одного. Він закопав, а зверху наклав копицю сіна, але ж воно видно, шо те сіно недавно складене, бо вони скинули копицю і найшли ту яму, де були закопані ці мішки з зерном. Худобу не знаю, чи одбирали, а оті речі, шо їм сподобалися, забирали. Ну, оце за «п'ять колосків» судили, я не знаю, скільки років давали, але судили, давали тюрму за ці «п'ять колосків». Наприклад, картопля, уже де оставалося, вона ж була мерзла, і ці буряки теж мерзлі. І люди ходили їх збирать, і навіть оцього мерзлого не дозволяли. Ну, мабуть... це нарошно така політика була, шоб поздихали більше у нашому селі, то не дуже багато людей померло, місцевих не дуже, але померли з голоду. Був визначений так званий об'їзжчик. Йому давали коня і він на цьому коні з батогом їздив, як дітвору застане, ну як не всі утечуть, так же він конем, канєшно, шо дожене та батогом лупив, ну мені не попадало, а таким, як я, попадало із моєї компанії. Частина йшла в колгоспи, оті, у кого не було зовсім нічого. А такі селяни, які мали свого коня, свою корову - вони не хотіли. Бо я знаю, шо у нашого дідуся була пара коней, це він считався такий більш заможний. Та батько мій записався в колгосп, у нас не було коня, бо ми дідусевим виробляли. Став ото казать, я ж комуніст, а батько не в колгоспі, і дідусь записався тоді. Так силою вони все рівно забрали ті коні, то дідусь плакав, як він пішов на них подивився, які вони клячі і в яких умовах ті коні живуть. Ну, оце, шо я розказувала, ці випадки були навесні 1933. То в основному оце в нас помирали навесні, і в нашому селі навесні вмирали, бо нічогісінько ніде не було, то в 1933 оце у нашому селі я сама, особисто сама, бачила оцих мертвих людей.
Ну, оце ж, ці активісти і не голодували, у них і не відбирали нічого, тому шо вони були задіяні в цій комісії, а потім ті, шо, ну, допустім, голова колгоспу чи бригадир, керівники ці, то вони не голодували, бо в їх нічого не забирали. У кого шо. Ну наша сім'я вижила тому, що в нас була дійна корова і бик сементальської породи. Сірі, такі здорові. І корова оказалась ялова, і вони були змушені продати оцього бика, шоб купить таку паршивеньку коровоньку, але вона доїлася. Я ж кажу, четверо дітей, і у дідуся, і в дяді уже попухли ноги. Я пам'ятаю: мама виміняла корову і оце цим молоком спасалися, таким чином вижили, оце корови спасали. Ділилися люди між собою. Я пам'ятаю: продуктів ніяких не було, оце шо мама наварила оцього борщу з бур'яну, але були там і картошинки, такі, трохи більші за горох. Це та картопля була насипана в діжці і це вибирали цю картошку, вже її ніхто не чистив. Моїй сестрі десь було 5 років, ну вона: «Мамо, їсти, мамо, їсти», а їсти нема чого, то вона стане під дверми і гуде. А тут прийшла якась жінка, як кажуть, прохачка, ну видно, ще хуже, може, в неї дома нічого не було, то я пам'ятаю, шо мама насипала їй борщу, вона сіла там надворі і їсть. Таким чином ділилися, як у кого шо було, ділилися. Оце ж у нас дідусь, то в нього попухли ноги, він жив із батьковою сестрою і батьковим братом, так у їх трошки більше було їжі, бо дітей не було. Вони отдавали його їжу нам, пока в самих не почали пухнуть ноги, ну шоб не подохли ми, дітвора, а коли мама корову цю вже поміняла свою, то тоді вже ми їм давали молоко. Ну цей бур'ян, тоді лобода, пшінка, кропива, це я добре запам'ятала, шо це ми таке рвали і їли, лушпайки від картоплі, які ще залишилися,все йшло в хід, качани - осередки від кукурудзи. Люди їли граків, собак, котів...
У нас село, хутір Підгора називається, тут не дуже ж багато людей жило. То Федя Барченко помер, потім баба, забула, як її звуть, тоже померла. Це вони з голоду померли. Кілька осіб, я не пам'ятаю, тоді з дітьми на цю тему ніхто не говорив.
- А відомості взагалі є?
Не знаю. Архіви, по-моєму, не збереглись у нас у селі, потому шо кому треба якісь справки було, то їх востоновлювали, ну брали свідків і казали, шо архівів не збереглося. Чула, шо собак і котів їли, це чула, але шоб їли люди людей - не чула. Це, значить, сільрада виділяла підводу. Ну, як хтось помер, ішли заявляли у сільраду, а сільрада вже в колгоспі брала підводу, запрягали там коня і везли скільки душ сьогодні померло, ото всіх в яму, ніяких домовин не робили, просто так складали в яму і закопували. На другий день знову... Ну всі знають шо це влада винувата.
Записав Балинець Артур,
студент КНУ ім. Тараса Шевченка

[Игорь Голаев]

Крикатура должна была создать образ врага для Европы, и этот образ должен быть Гитлера и Сталина.
Для того, чтобы их столкнуть в войне между собой, дабы они друг друга ослабили, а затем захватить Европу, но придти не как захватчики, а как освободители.

Сейчас этот образ врага Европы опять создается. и опять Сталина хотят поставить на одну доску с Гитлером.
А образ голодомора на Украине создается специально.
Голодомор устроили сами кулаки, которые творили саботаж и проявили политическую несознательность.

[Игорь Голаев]

Усилить репрессии в отношении кулацких и др. контрреволюционных элементов. Ни один факт какого бы то ни было кулацкого проявления не должен остаться нераскрытым и безнаказанным. Карательные органы пролетарской диктатуры - ГПУ, суд, прокуратура - должны наносить быстрые и решительные удары наглеющим кулацким элементам не только после их выступлений, а и для предотвращения контрреволюционных выступлений.

Из этого являтвует, что цель Сталина была не голодомор, а чтобы подавить кулацкий саботаж. Голодомор - это следствие этой борьбы с кулаками.
То есть получается, что голодомор - это не причина, а следствие.

[sergey80]

А образ голодомора на Украине создается специально.
Голодомор устроили сами кулаки, которые творили саботаж и проявили политическую несознательность.

Да хватит уже со своей сталинской комуняцкой терминологией.
Не "Кулаки", а крестьяне, которые своим потом кормили себя и свою семью.


Крестьяне, кормяшие семью, обрабатывающие свое хозяйство, гордые незвисимые люди. По какому праву эти советы отбирали у них ихнее имущество, ихнее зерно, ихний хлеб, каторый они взрастили , обрабатывали и собирали для своей семьи.

Только потому, чтобы унизить , оскорбить, опустить гордых , независимых людей, сделать их них рабов совковой карательной системы, чтобы они пахали не на себя и свою семью, а на систему

[sergey80]

Запорізька область
Розповідає: Карпенко Іван Михайлович,
1923 р. н., народився в с. Августинівка (Каганець), пізніше - Ленінське Запорізької області, на час запису проживав у м. Немішаєвому Київської області.
Голод я дуже добре пам'ятаю, бо мені було тоді 10 років. Ходили з батьком і з матір'ю на поле видовбувать картоплю, вона померзла, видно, не вспіли вбрать. Причина голоду, я думаю, - це політичне діло. Голод був, і був він іскуственний. Люди уполномочені приходили, «ячейки» називались. Помню случай. Зайшла одна бабушка, а я був з братом меньшим на печі. І каже мамі: «Доцю, дай що-небудь поїсти». А мати саме зварила супу з мишію (бур'ян). І пляциків з мерзлої картоплі напекла. Вона поїла, а найбільш мене поразило те, що вона придушла ногу отако своїм пальцем, а вона така пухла, аж яма образовалась. Батько з матір'ю ховали початки кукурудзи у стріху. Як до нас приходили ці, то не найшли. Но скікі ж ти їх заховаєш? Каменевич Данило, сусід наш, отако ми жили, а тут він зразу, я у віконце бачив, як до нього приходили, і забрали все живе і с'єдобне. Всі люди говорили про те. Пеня Владімір був, одна нога в нього не розгиналась, отако була, він харашо жив. Но на нього донесли. Однажди вночі приїхав до двору, ну їх тогда так і звали - чорний воронок - забрали і по цей день не знають, де він дівся. Видно, доніс той, хто хотів з нього шось мати. При мені не було, шоб били, но зброя - гвинтівки в них були, і все забирали під чисту. Не знали людей, шо приходили, ніхто не знав, хто вони і звідки. Приходили цілою кучою, три-п'ять чоловік, по-різному. Рушників, одягу такого і не було, бо продавали все таке в Запоріжжя. Не було в нас такого нічо - то і не отбирали, а в людей других, конєшно, забирали. Судили за колоски - чув розговор такий, шо за п'ять колосків хто ходив збирав - його судили. Не можна було збирать, а єслі збирали, то надо було віддавати в колгосп. Люди не всі хотіли іти в колгосп, в нашій хаті були збори. Так і так, мол, ви обязані йти. Я на печі лежу отако і все чую. Казали, все будуть ділить. Людей було багато в хаті. Тут я з братом на печі був, а в тій хаті ото вони, багато, повно людей. Худобу трудно було заховати. Но знаю, шо було отак. Клуню з усіх сторін обставляли соломою, очеретом, палками всякими, но вже як зареве - то заберуть. Вдень і вночі приходили, без кінця шукали, і всьо. Умирали люди постоянно. Яка там опіка. Самі виживали, хто як мог, або як добрі люди поможуть. Я б сказав, шо в нашому селі не було таких, шо не голодали.
Ми вижили защьот мишію (бур'ян) і мерзлої картошки. Помню, з батьком косимо, а зімой товкли в ступі, трохи отако його віяли, і було вмісто пшона. А з мерзлої картошки мама пекла пляцики. У нас була велика сім'я - сестра, брат, другий брат, Андруша і Тамара. Так шо в нас не брали корову. Коні, корови батько зразу віддав. А потом була коровка, як заново добута. Часом продавали трохи молока, ходили продавать гуртом, шоб ніхто не обікрав. Допомагать було нічим, бо в самих - самі пляцики. Родичі були за Дніпром, там тоже голодували. Хто шо міг - те й їв. Я товк сам лічно у ступі мишій. Батько тоже його товк. Полову з мишію давав корові. Благодаря тому мишію ми й вижили. Люди їли горобців, ворон даже. Брали сітки і на скирдах ловили, а вони отако - пух. Можна було в місті продати молоко і виміняти на одежу, обув і сіль. В містах було трохи легше, бо в горожан були гроші. У нашому селі похоронили багато. По 2-3 чоловіки кожен день на кладбище везли. Шоб не валялися люди, мусіли всіх хоронити. Там ставили хрести, не підписували. Поминали, як обичних собі людей. Мама була православна, но в селі церкви не було. Бо невелике. Тоді такий розговор був, шо це правітелі зробили голод, правітеля називали - Сталін.
Записала Ніколенко Тетяна, студентка КНУ ім. Тараса Шевченка

[Игорь Голаев]

Не "Кулаки", а крестьяне, которые своим потом кормили себя и свою семью.

Кулаки думали только о себе и о своей семье. Жили по принципу, моя хата с краю, ничего не знаю.
Но в современном мире, так жить уже нельзя.
Человек не должен оставаться равнодушным к событиям в мире.
Кулакам нужно было помочь рабочим хлебом, дабы они могли им дать трактора.
Разве лучше землю обрабатывать на лошади, нежели на тракторе?