Твитнуть
"Зеленский не сбежал! И этим уже он заслуживает уважения!!! Другие на его месте сбежали бы!"
Предполагать за других - это неблагоразумное дело. Другие могут быть разные. Кто-то может быть и сбежал бы, а кто-то и не сбежал бы.
Но с чего Зеленскому было убегать? Ему ничего не угрожало. Он что, собирался защищать Украину, чтобы россияне хотели его за то наказать? Вся деятельность его говорит об обратном, что Зеленский не собирался защищать Украину. Стремящиеся защищать свою страну не разминируют границы, не отводят войска от границы, не расформировывают воинские подразделения, не сокращают финансирование армии, не сворачивают военную промышленность и ракетостроение. Не ругаются с союзниками, не обвиняют их в том, что это они хотят столкнуть лбами Украину с РФ. Лично я доверяю разведке союзников. Если они были уверены, что Украина падет за 2-3 дня в случае полномасштабного вторжения, то значит у них были на то основания так считать. Просто они не учли, что кроме Зеленского в Украине есть еще украинский народ. Они видели, что Зеленский не собирался защищать Украину, а все готовил к капитуляции. И наверняка они что-то знают про аманские тайные договоренности, после которых россияне ехали на Киев с парадками для парада на Хрещатике. Скорее всего, все было оговорено с Зеленским. Он сдает Украину, а его потом назначают гауляйтером в Украинском регионе в составе РФ. За что его преследовать россиянам? Да ему "героя россии" еще могли дать за то, как он все подготовил для россиян. Даже асфальт новый для них положил. Старался, как мог. Ну а то, что россияне не смогли взять Украину за 2-3 дня, так то уже не его вина. Он со своей стороны сделал все необходимое. Чего ему убегать? А хотели бы россияне его убить, так в 2022 году они могли это сделать Кинжалами. У нас тогда еще не было Пэтриота. Но ни единого прилета ракет в район Банковой не было. Потому все эти возгласы, какой Зеленский герой, Боневтик, это для наивных бабушек. Втикаты ему не было необходимости. И если он действительно работает на кремль (чего я не утверждаю, а пока лишь допускаю), то он не мог сбежать, не доведя дело до конца. И если он "крот", то он может на словах позволять себе любую риторику против РФ и путина. "Кротам" это можно и полезно делать. Штирлиц и зиговал, и пил с немцами за общую победу, и мог клясться в верности Гитлеру и нацизму. Шпионам-разведчикам-диверсантам-кротам предписано так себя вести, входить в роль. А для актера Зеленского сыграть очередную роль - раз плюнуть.
Подчеркиваю, именно деятельность Зеленского до полномасштабного вторжения россиян дает все основания считать, что защищать страну от агрессора он не планировал. Все факты говорят именно об этом. Ну а если кто сделал для себя идола с Вовки Боневтика, то его личное дело. Для меня он не герой.
Таємні накази перед початком війни
29.01.2022
Читаю відкриті джерела інформації і дивуюся випадковим збігам, які сталися в перший тиждень вторгнення Мордору в Україну.
Наведу приклади подій, які відбувалися одночасно в різних куточках України:
На кордоні з Білоруссю на момент вторгнення не було наших військ,
лише прикордонники;
Більшу частину військ Нацгвардії вивели з аеродрому Гостомель, залишивши лише 150 строковиків на охорону
Аеропорт Жуляни залишився без охорони взагалі.
Ні поліції, ні національної гвардії.
Генерал Кривонос, який на той час не мав посади і волонтери облили злітно-посадкові смуги Жулян мастилами та взяв аеропорт під охорону;
За тиждень до вторгнення генерал Залужний отримує наказ перекинути всі війська з Харківського напрямку до зони ООС,
і просто “не встигає”
це зробити, тим самим рятуючи Харків від окупації;
Наприкінці 2021 року будуть розчищені всі проходи з окупованого Криму на територію України,
а орки за добу виявляться аж під Миколаєвом;
Майже всі Джавеліни, NLAW та Стінгери, передані Великою Британією та США на момент вторгнення, знаходяться на складах на Яворівському полігоні,
і лише мізер передано ЗСУ;
Татьяна Чорновол та Сергій Пашинський експортують – рятують Стугни та Нептуни,
не маючи жодних повноважень,
а чиновники,
які зобов’язані це робити, зникли;
🤜Окружний адміністративний суд Києва,
що належить судді Вовку, приймає від адвокатів Януковича позов про незаконне відсторонення його з посади президента, незважаючи на закінчення терміну;
Сама перша колона орків складається не з ударних частин,
а з СОБР,
з битами та щитами.
СОБР йде не воювати,
а розганяти мітинги,
і дуже здивувався,
коли їх почали спалювати.
Цей список можна продовжувати ще довго.
Тут і раптове зникнення брехливого президента Єрмака на тиждень,
і парадні форми орків,
і боєкомплект з їжею
на 3 дні,
і списки осіб, які будуть знищені орками,
і багато багато багато іншого.
У мене сильне відчуття, що орки виконали свою частину домовленості – типу ми просто тихо зайдемо,
нікого поки не чіпаючи.
А “шановні партнери” здають оркам без бою: Київ, Харків, Херсон, Запоріжжя, Миколаїв, Одесу, ...
Дуже схоже на договірняк.
І я повністю Не вірю,
що наш малий герой Зе -
ні до чого,
і його просто грали в темряві.
В Україні Єрмак і його команда давно керують:
і економікою,
і міжнародними відносинами,
і поліцією з Нацгвардією,
і навіть ЗСУ намагається очолити.
Окрім Єрмака, всі коридори влади повно шанувальників тухлої моркви.
Все, що я перелічив вище, не може бути пояснено простим запамороченням та ухиленням від виконання службових обов’язків людьми на високих посадах.
Один Баканов не зміг зрадити Україну.
А Баканову навіть не пред’явили звинувачення.
А заарештовані лучники на кшталт Богуслаєва підтверджують мою гіпотезу – Україну готували до здачі оркам.
Готували на найвищому рівні.
І я не виключаю,
що були відповідні словесні і можливо навіть письмові накази правоохоронним органам не чинити опір.
Що стало на шляху? Виручило те,
що ЗСУ,
командування ЗСУ,
офіцери та бійці,
нацгвардія,
поліція та прості громадяни
почали просто виконувати свої обов’язки згідно Конституції – знищувати окупантів.
І всі домовленості впали. Орків почали мінусувати сотнями і тисячами, пуйло відчув себе покинутим/обманутим лохом,
а карусель смерті і геноциду почала крутитися…
—————————–
Чонгар – то “фігня” – «просто проєбалі»??
так от вам факти що не потребують розслідувань.
у 19-20 році Зеленський оголосив оптимізацію та скорочення ЗСУ.
– в нуль розформована одна частина.
І згадки про це ви не знайдете ніде – інфу про її розформування знайдено у судовому рішенні,
бо там з ЗП накосячили:
Як ви думаєте без гугля що то за частина – А0229 ???
-ТАНКОВИЙ батальйон ДШВ в Овруцькому районі
…..Овруцький район є прикордонним районом, що межує з Республікою Білорусь.!!!!!
Тож .. ВЧ А0229 це був зачаток бригади,
що мала бути розгорнута на прикриття Київа із сторони Білорусі.!!!
Сформована вона була указом Порошенко.
Розформована указом Зеленського.!!!!
І жодної заміни цій бригаді Зеленский не зробив.
Напрямок з Білорусі таким чином був оголений.
І під цим рішенням стоїть підпис Зеленского ОСОБИСТО!
За дивним збігом обставин саме з напрямку,
що мала прикривати ця частина стався основний удар рф.!!!
ПОЯСНЕННЯ ТРЕБА?????
А тепер вишенька на торті
– пам’ятаєте повідомлення про багатокілометрову корку з військової техніки рф у напрямі Київа???
… так от пропускна здатність доріг була дуже важлива при плануванні удару на Київ.
У рамках великого будівництва під егідою та патронатом президента України – пана Зеленськго!!!!!!!!
траса на Чорнобиль була реконструйована ТА РОЗШИРЕНА!!!!
Розширена !!
дорога по якій їздить 1-2 авто на день.
За дивним збігом обставин ( черговий раз) ця дорога стала однією
з головних для наступу рф
і саме її розширення дуже посприяло прискореному просуненню частин агресора.!!!!
Загалом маємо лише по київському сектору оборони …
Зеленський розформовує війська, що мають прикривати Київ на напрямку головного удару армії рф
та розширює дорогу по якій вони мають наступати.
НЕ МОЄ.
24 лютого 2022. Як Зеленський ЗДАВ ХЕРСОНЩИНУ. Документальні свідчення.
Зараз я вам процитую історію бою танкової роти 24 лютого 2022 з офіційного сайту Армія.inform. За цей бій командир роти ст. лейтенант Дмитро Дозірчий був удостоєний звання Героя України. Але ми зосередимося не стільки на подіях, скільки на тому, де і коли вони відбувалися, і ви легко побачите всю катастрофу першого дня вторгнення. Отже, цитую:
«Кривавий ранок 24 лютого танкісти старшого лейтенанта Дозірчого зустріли на півдні Херсонщини. Там же на світанку вони побачили перші прольоти ворожих ракет та авіації.
Зв’язок з командним пунктом бригади був. Для стримування наступальних дій ра%истів ротному наказали вирушити у бік Нової Каховки. Але після здійснення майже 80-кілометрового маршу танкісти були вимушені повернутися трішки назад та зосередитися в районі Антонівського моста...»
А тепер, увага. Танкову роту вранці 24 лютого (!) з півдня Херсонщини кидають зупиняти ворога... під Нову Каховку, яка знаходиться від Чонгара на відстані понад 130 км! Але дістатися Нової Каховки вже нереально, там вже ворог, і вони відходять до Антонівського моста через Дніпро.
До Антонівського моста, який знаходиться від Чонгара в 180 км (!) - це якщо провести пряму лінію на мапі. А реально дорогами це вже буде всі 250 км від перешійка з Кримом.
Яку ж задачу мала виконати танкова рота, за яку її командир отримав Героя? Цитую:
«Цей міст через Дніпро має велике стратегічне значення. Адже він з’єднує Херсон з лівобережжям. Ось нам і було доручено прорватися до цього стратегічно важливого об’єкта та утримувати його, забезпечуючи вихід колон бригади, — розповів Дмитро...»
Отже вранці 24 лютого 2022 українська танкова рота ПРОРИВАЄТЬСЯ до мосту в 200 км від Чонгару, щоб дати змогу частинам бригади ВИЙТИ З ОТОЧЕННЯ, бо інакше їх просто знищить ворог під три чорти.
Рота Дмитра Дозірчого прориває оборону (!) окупантів, які - та-дам! - в перший же день вже зайняли Антонівський міст, і героїчно утримує міст поки бригада залишає лівий берег і виходить з котла.
«Попри все, танкісти прорвали ворожу оборону, розблокували міст, закріпилися на визначеному рубежі та тримали його до кінця, забезпечивши вихід колон своєї бригади з оточення. За цей подвиг, відповідно до Указу Президента України № 139/2022 від 16 березня 2022 року, старшому лейтенанту Дмитру Дозірчому було присвоєне звання Герой України».
Подвигом став вихід з котла, на який Зеленський перетворив все лівобережжя Херсонської області - десятки тисяч кв.км - В ПЕРШИЙ ЖЕ ДЕНЬ вторгнення. Зірку Героя дали за здійснення майже нереального прориву з котла розміром в 2/3 Херсонської області, який утворився за лічені ГОДИНИ першого же дня вторгнення.
Всім поціновувачам історій "про котли" 2014 року присвячується. Херсонську область ніхто не обороняв в принципі - колони окупантів на повній швидкості маршем пройшли по всьому Лівобережжю Херсонщини - розмінованими мостами і новими широкими трасами Зеленського. А ті незначні підрозділи, які Зеленський кинув напризволяще на лівому березі, змушені були лише дивом прориватися з оточення. Ось вам і вся оборона України по-зеленські.
Якщо б не зрада Зеленського і його кремлівської агентури, якщо б Чонгар, як і вся Україна були надійно захищені так, як це п'ять років робив Петро Порошенко, ворог в принципі не мав жодного шансу вийти з Криму.
Наш Херсон був би і зараз мирним, незруйнованим і спокійним, як Дніпро, Миколаїв, Одеса, якщо б нас не здав Зеленський - без бою, за один день.
_______
PS. Антонівський міст через Дніпро також не був підірваний, і на другий-третій день ворог спокійно окупував вже і Правобережну частину Херсонщини.
Іван Сімочкін, Європейська Солідарність ХЕРСОН
Війну в Україні почала Росія, путінський режим, і все це заохочується, підтримується та реалізується абсолютною більшістю росіян. Провина та відповідальність за війну — на агресорі, і це абсолют, який не може піддаватися сумнівам.
Але цей допис не про зовнішнього ворога, з яким все цілком зрозуміло: він хоче нас знищити й не приховує цього.
Допис буде про тих, хто всередині України на найвищому рівні чинить злочини проти нашої національної безпеки, оборони тощо, і як наслідок, свідомо чи ні — допомагає агресору. І я пишу про це, бо мовчати (маючи активну громадянську позицію й соціальну відповідальність) теж вважаю злочином. Не мовчу про це, бо не за це ми з чоловіком поверталися з-за кордону на початку повномасштабного вторгнення боротися. І точно знаю, що не за це українські добровольці четвертий рік поспіль тримають позиції та віддають свої кращі роки, карʼєру, можливість бути зі своїми родинами, здоровʼя і життя.
Маємо четвертий рік повномасштабної війни, нездійсненні обіцянки про перемогу, закінчення російських ракет, каву в Криму, наївні мрії про «справедливий мир» і «порядок» від «рішучого» Трампа. Це якщо дуже коротко, але ми розуміємо обсяги всього цього інфантильно-дилетантського лайна, яким нас годувала влада, що сьомий рік поспіль сконцентрована в руках фактично однієї людини. Забудемо про 5-6 менеджерів, забудемо навіть про Єрмака, і подивимося правді в очі: в Україні вся влада сконцентрована в руках обраного народом України президента Зеленського, що підсилює ще більше його персональну відповідальність як за успіхи у війні (які, безумовно, теж є), так і за повні провали та відверті злочини проти українського Народу, Конституції і Держави.
І я навіть не буду пригадувати злочини, скоєні напередодні повномасштабного вторгнення (хоча про них не забуваємо також), мова піде про те, що було зроблено (і не зроблено) вже на другий-третій і четвертий роки великої війни.
Бо можна скільки завгодно пересувати міністрів як ліжка в борделі, злочини влади (за одноосібного управління Зеленського) не перестають бути злочинами. (Власне, розуміючи це, Зеленський руками ОП і ДБР намагається прямо зараз спочатку дискредитувати, а потім повністю знищити такі важливі для демократії, вступу в ЄС тощо інституції як НАБУ, САП і ВАКС.)
Отже, зафіксую те, про що вважаю неможливим мовчати. Злочини, за які несе повну відповідальність президент України, Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський.
1. Провалена мобілізація, відсутність ротацій і термінів служби для добровольців, щонайменше шість мільйонів ухилянтів — це злочин проти нашої спроможності чинити опір агресору, мілітаризації країни та національної безпеки.
2. Корупція і схематози в оборонних закупівлях і виробництві зброї, непобудовані фортифікації, неспроможність відбивати дронові атаки в тилу на третьому році дронових атак — це злочин проти нашої оборони, військового і цивільного населення, а також територіальної цілісності України.
3. Абсолютне свавілля (незаконні звільнення, призначення тощо) у кадровій політиці, дискредитація та знищення державних інституцій і парламентаризму — це злочин проти Конституції, державності й демократії.
4. Відсутність професійної комунікації та інформаційної політики, припинення доступу журналістів до фронту, натомість — монополія влади на публічне поле, існування телемарафону як рупору влади, просування телеграм каналів-помийок, підкуп (не лише грошима) і закриття ротів та ламання через коліно блогерів-мільйонників/журналістів/волонтерів — це злочин проти інформаційної безпеки, демократії, відкритого громадянського суспільства.
5. Політичні переслідування журналістів та опозиції, утиски активістів, використання воєнного стану для нейтралізації політичних опонентів — це злочини проти свободи слова, виборчого права й демократії.
6. Дискредитація та знищення військового командування, публічне приниження військових, призначення лояльних, а не професійних/ефективних, мобілізація «нєугодних» і немобілізація «своїх» — це злочин проти армії, бойової ефективності, законів воєнного часу та моралі на фронті й в тилу.
7. Нестворення уряду національної єдності/порятунку, імітація реформ та «перемога на папері», а також ігнорування реальних вимог ЄС і західних партнерів — це злочини проти демократії, державності й національної безпеки, а також проти прозорості та міжнародної довіри до України.
8. Фінансування телемарафону, піар-кампаній, фільмів/шоу замість дронів, медицини, фортифікацій, справедливого грошового забезпечення військових — це злочин проти ефективного використання ресурсів у воєнний час.
9. Дискредитація і знищення таких інституцій як НАБУ, САП, ВАКС — це злочин проти справедливого правосуддя та вступу України до ЄС.
10. Підміна державної стратегії піаром та опитуваннями, підготовка до виборів, а не мілітаризація країни, відсутність публічної військової доктрини і стратегії нацбезпеки — це злочин проти нашого виживання.
Цей список можна було б продовжувати ще довго.
Вище я писала, що у війні також були і успіхи, але варто зазначити, що вони сталися не завдяки Зеленському і його одноосібній владі, а, враховуючи перелічені злочини, скоріше — всупереч діям влади — завдяки народу України — тій активній меншості, яка виходила на Майдани, яка стала на захист України у 2014 і 2022, і яка, на жаль, з кожним днем стає все більшою меншістю.
Все це ставить нас на шлях не до ЄС і НАТО, а до відкату в 2013 рік, не до перемоги у війні, а до капітуляції, не до виживання нації й збереження державності, а до нищівної поразки та програшу України — як ззовні так і всередині.
І це не песимізм, не згущення фарб, не нагнітання і не розбрат.
Це реальність, в якій ми опинилися, в якій існуємо, і на яку таки варто «подивитися вгору».