Твитнуть
Деякі християни ототожнюють свідомість і сумління людини. Чому? Тому що в Біблії згідно конкордансу (повний список кореневих слів Біблії) Стронга обидва слова мають однаковий номер 4893. Конкорданс Стронга у своєму початковому варіанті був привязаний до перекладу Біблії (англійською) короля Якова. Тож спочатку порівняємо англійські слова: Conscious [kŏnshəs] свідомий (у свідомості) та Conscience [kŏnshəns] сумління. Слова дуже схожі. Ще: розглянемо слово «conscience» як таке яке складається з слова «con» - управління кермом і «science» - наука. Цікаво: сумління наука управління кермом [від Бога].
Тепер розглянемо використання цих слів у Біблії. «Свідомість» використовується тільки раз:
«Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів. (До євреїв 10:2)».
Йдеться про щорічні жертви тварин за людські гріхи. Ці жертви не вдосконалили священників, вони і далі грішили, а їх сумління постійно нагадувало їм про гріхи. Тому й говориться про усвідомлення гріхів, тобто тут дійсно можна ототожнити свідомість та сумління. Продовжимо про сумління.
Перша цитата: «Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує. (Приповiстi 20:27)». Розуміємо що дух людини бачить все в людині, тобто він всепроникний.
Друга цитата: «14 Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон,
15 що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну, (До римлян 2:14,15)». Бачимо проникнення сумління та думок людини у її серце. Думки, звісно, повязані з розумом людини, а сумління з духом її, до того ж саме сумління є світильником Господнім. Це не означає що сумління і є духом людини, сумління тільки частка духу її.
Переходимо до більш складного поняття свідомості людини. Почнемо хоча б з якогось визначення: свідомість здатність відчувати навколишній світ та аналізувати події, які відбуваються всередині людини та поза неї. Вже писав про ті акти свідомості які відбуваються в людині:
1) відчуття повязані з 5 органами тіла;
2) почуття у серці;
3) розум;
4) воля повязана з серцем;
5) вплив духу людини, ось тут і є прояви сумління;
6) сприйняття з вищого духовного світу для тих хто має Духа Святого.
Тож тотожні свідомість та сумління людини? Читаємо у Павла:
«15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління.
16 Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні. (До Тита 1:15,16)»
і розуміємо що тотожні за вчинками для чистих та для занечищених. Але якщо людина тільки почала бруднити сумління своє (перехідний етап), можливі брудні вчинки у неї хоча вона ще має досить високі моральні стандарти.
Тепер розглянемо використання цих слів у Біблії. «Свідомість» використовується тільки раз:
«Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів. (До євреїв 10:2)».
Йдеться про щорічні жертви тварин за людські гріхи. Ці жертви не вдосконалили священників, вони і далі грішили, а їх сумління постійно нагадувало їм про гріхи. Тому й говориться про усвідомлення гріхів, тобто тут дійсно можна ототожнити свідомість та сумління. Продовжимо про сумління.
Перша цитата: «Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує. (Приповiстi 20:27)». Розуміємо що дух людини бачить все в людині, тобто він всепроникний.
Друга цитата: «14 Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон,
15 що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну, (До римлян 2:14,15)». Бачимо проникнення сумління та думок людини у її серце. Думки, звісно, повязані з розумом людини, а сумління з духом її, до того ж саме сумління є світильником Господнім. Це не означає що сумління і є духом людини, сумління тільки частка духу її.
Переходимо до більш складного поняття свідомості людини. Почнемо хоча б з якогось визначення: свідомість здатність відчувати навколишній світ та аналізувати події, які відбуваються всередині людини та поза неї. Вже писав про ті акти свідомості які відбуваються в людині:
1) відчуття повязані з 5 органами тіла;
2) почуття у серці;
3) розум;
4) воля повязана з серцем;
5) вплив духу людини, ось тут і є прояви сумління;
6) сприйняття з вищого духовного світу для тих хто має Духа Святого.
Тож тотожні свідомість та сумління людини? Читаємо у Павла:
«15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління.
16 Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні. (До Тита 1:15,16)»
і розуміємо що тотожні за вчинками для чистих та для занечищених. Але якщо людина тільки почала бруднити сумління своє (перехідний етап), можливі брудні вчинки у неї хоча вона ще має досить високі моральні стандарти.
Комментарий