Украинские националисты и холокост

[Наташа К]

Гитлер был - антисионист.

Сталин больше всех помог сионистам в 1948 году.

Бог Израиля сжёг 3-й рейх, а СССР дал 40 лет процветания.

Сталин хотел использовать Израиль и евреев против Запада,но израильтяне все поняли и не дали ему такой возможности. Ничего хорошего в сталине, как и в гитлере не было,два людоеда,и путин такой же никчёмный, и z-россияне такие же. Все это один нечистый злой дух. россия-государство урод.

[Allent]

Никаких симпатий у украинских националистов к гитлеру не было.

Никогда не надоест смотреть на огонь, воду и как наташа брешет. Поймать прекрасное мгновение когда она не брешет мне не удалось.
документ
Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 р.

м. Львів Український уряд Ч: 1/41 Львів, дня 30 черв[ня] 1941, год. 21-а

РІШЕННЯ ч.1 Національних зборів українців

Акт відновлення Української держави після 23 років неволі

1. Волею українського народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України.

Організація Українських Націоналістів, яка під проводом її Творця й Вождя Євгена Коновальця вела в останніх десятиліттях кривавого московсько-большевицького поневолення завзяту боротьбу за свободу, взиває весь український нарід не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Українська Суверенна Держава.

Суверенна Українська Влада запевнить українському народові лад та порядок, всесторонній розвиток усіх його сил та заспокоєння всіх його потреб.

1. На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядкується Українському Національному Урядові, що створиться у столиці України — Києві з волі українського народу.
2. Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціялістичною Велико-Німеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації.

Українська Національна-Революційна Армія, що творитиметься на українській землі, боротисьме дальше спільно з союзною німецькою армією проти московської окупації за Суверенну Соборну Українську Державу і новий лад у цілому світі.

Хай живе Суверенна Соборна Українська Держава! Хай живе Організація Українських Націоналістів! Хай живе Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера!

Слава Україні! Героям Слава!

[Братец Иванушка]

Слава Україні!

"Ниже — краткие примеры по странам с указанием конкретных форм и краткой историей.

• Италия — «saluto romano» (римский салют): использовался в итальянском националистическом и футуристическом движениях конца XIX — начала XX вв.; получил массовое оформление у д’Аннунцио и затем как официальная ритуалистика фашистского движения при Муссолини.
• Хорватия (южные славяне) — «Za dom spremni»: националистический лозунг, который оформился и приобрёл широкое использование в 1930–1940‑е годы у усташского движения и в Независимом государстве Хорватия (NDH).
• Польша — патриотические кличи вроде «Niech żyje Polska» и воинские приветствия в межвоенных военных и молодёжных организациях; радикальные группы адаптировали мобилизационные формы в 1920–30‑е гг.
• Румыния — националистические лозунги («România Mare») и приветствия использовались в межвоенный период, в т.ч. в молодежных и охранных формированиях (национал‑консервативные и легионерские движения).
• Венгрия — националистические и монархические лозунги во время контрреволюции и в межвоенный период; радикальные организации (ейнтюр) имели собственные ритуалы и приветствия.
• Франция и Великобритания — традиционные патриотические выкрики («Vive la France», «For King and Country») использовались долго до 1930‑х; они служили мобилизации и церемониям, но по форме отличались от салютов, связанных с фашизмом.
• Украина — разнообразные национальные возгласы конца XIX–начала XX вв. (включая ранние употребления «Слава Україні!» в студенческой и военной среде); в межвоенный период националистические организации вырабатывали свои обращения, которые затем трансформировались в разные формы привествий.

Общая заметка: многие приветствия и жесты до 1933 г. возникали из патриотических, военных и культурных практик XIX—начала XX вв.; частые параллели между странами — стремление к массовой мобилизации и создание ритуалов идентичности — но прямые заимствования конкретных форм документально доказаны не всегда."