Шановні панянки й панове!
Ми ж віримо в краще життя!
Дозвольте замовити слово
За бідне маленьке дитя.

Воно ще не може кричати.
Не взнало ні кашу, ні торт,
А завтра молодінька мати
Його поведе на аборт.

Воно б закричало: - Не треба!
І слізно благало б її:
- Бо я ще не бачило неба,
- Не бачило очі твої.

Залиш бо коли пошкодуєш
Не буде назад вороття,
На смерті моїй не збудуєш
Для себе красиве життя!

Дозволь, я б молилось за тебе...
Та й ти не нашкодиш душі.
Не хочеш кохати не треба,
Ти жити мене залиши.

Як тільки я сонце побачу,
Чи весну чи навіть зиму
Я все тобі, мамо пробачу
І всякою завжди прийму.

І зможу чекати роками...
Хоч скільки їх хай промине...
Бо може на старості , мамо ,
Ти поряд захочеш мене?......?

Рятуйте!!! Мамуню, послухай
У мене душа уже є
Для цього потрібно не вуха,
А чуйність у серце твоє.

Алёнка К. 2003 г.