"Чи угодно Господу, якщо християни беруть в руки зброю, і захищають свою країну?"
Все залежить від ставлення конкретної держави до християн. Наприклад, коли знищували Ієрусалим римляни, де християн переслідували іудеї, то там захищати країну антихриста християнам не потрібно було. Їм Господь повелів тікати, а не захишати тих, хто їх переслідував. А от якщо христиани живуть у країні, де їм комфортно духовно, закони країни поважають їх віру та сумління, то захищати таку країну не гріх. В Україні християн не переслідують. І на Україну напала РФ. В такому випадку брати зброю і захищати Україну можна. Тільки ті, хто має молитвенне служіння і перебуває увесь час у слові, таким не кожна професія підходить. Як і Апостоли не стали роздавати гуманітарку, бо для цього їм прийшлося б залишити духовну молитву. Тобто, служити матеріальним потребам людей не гріх і комусь це потрібно робити. Але не тім, хто перебуває у духовній молитві. Зазвичай це священнослужителі та ті, хто залишив усе земне, так що обрав дівство і живе тільки думками про небесне. Таким не можна залишати духовну молитву ради не гріховного служіння тілесним справам людей. А захист на війни своєї країни - це не гріховна справа, але тілесна. Тому звичайні християни можуть воювати на фротнті, як і служити іншим тілесним потребам людей. А священнослужителі в Україні мають броню від призову. Також і на монахів ця броня передбачається, якщо я не помиляюсь.
Не можна християнам йти до армії країни агресора. Бо то вже буде гріх. Тобто, захищати людей від агресора то не гріх. А вбивати людей на користь агресора - гріх. І захищати є сенс лише ту країну, яка дозволяю християнам жити по вірі. А ті держави, які переслідують християн і насильно насаджують гріховні закони, боронити християни не зобов'язані. З таких країн краще тікати.
