Твитнуть
"Ось бачите, Зеленський домовився про припинення війни до кінця цього року! Він зміг!!! А ви не вірили в нього."
Я не знаю, з ким і про що домовився Зеленський. Особисто я нічого доброго від цієї людини не очікую з 2019 року, як його обрали Президентом України. Я ніколи йому не вірив і не маю довіри й досі. У мене немає підстав йому довіряти. Є більше підстав не вірити йому ні в чому.
Із війни можна вийти або переможцем, або переможеним. Коли обидві сторони входять в клінч, як боксери, то війну зазвичай заморожують НА ДЕЯКИЙ ЧАС. А потім держава агресор зазвичай підготовлює новий наступ, враховуючи помилки невдалого попереднього наступу.
Є речі, які залежать від нас. А є те, що вище нас. Там, де ми маємо сили і можливості змінювати зовнішні обставини, ми потрібні це робити. А там, де обставини сильніші за наші спроможності їм зауважити, потрібно то зприймати як від Бога попущені.
Якщо Україна програє цю війну, то це буде поразка всього демократичного світу, навіть якщо там цього не розуміють. А схоже на те, що більшість там цього не розуміють. Але ця війна поставила хрест на всякому Міжнародному Праві. Це може стати початком повного знищення Міжнародній Безпеці, яку так довго вибудовувати демократичні країни пфчля заківченея Другої Світової Війни і витрачали на те шалені кошти. Все піде коту під хвіст. Авторитарні та тоталітарні системи виявляться більш активними і спроможніми за демократичні.
Особисто я по філософські за цим усім наблюдаю. Нема нічого нового у цьому світі. Варварські та звірячі народи у всі віка вели загарбницькі війни, та наживалися за рахунок захоплених країн. І Бог давав змогу нечестивим людям отримувати перемоги. Тому я можу припустити, що і в цьому столітті нічого не зміниться. Біснувата Росія може перемогти Україну, поки демократичні країни будуть спостерігати за цим геноцидом українського народу і видаляти лише малу допомогу українцям. Я навіть на гірший сценарій зазвичай сам себе завжди налаштовую. І в цьому гіршому, якщо так станеться, я повинен не втрачати мир Божий у своєму серці. Що буде, то буде. Колись відходити з цього світу всеодно доведеться. Краще відходити жертвою агресії, ніж агресором.
Чи можуть так скластися обставини, що нас примусять сісти за стіл перемовин? Так, таке може статися. Важливо, яка ситуація буде в той час на фронті. Якщо така, як зараз, то нічого доброго на цих перемовинах нам не світить. Але не треба забувати, що передувало цьому. І я навіть не про провал підготовки до повномасштабного вторгнення, не проведення мобілізації з евакуацією людей з потенційно прифронтових зон. Ні, я не про це. І не про травневі шашлики, хоча я про них ніколи не забуду. Це про те, що призвело до сьогоднішніх результатів та тої ситуації, яку ми бачимо. Нагадаю.
Відмова створити уряд національної єдності у лютому-березні 2022, трансформація Єдиного телемарафону у піар-структуру Офісу президента та брехливого формування інформаційного простору під свої особисті інтереси. Стамбул. Лист голови фракції "Слуга народу" у ВР, Давида Арахамії, до лондонського суду на захист гаманця Путіна, Романа Абрамовича, про те, що той врятував 400 000 життів українців. Створення завищених очікувань у населення, брехня про два-три тижня, каву у Криму, залишків ракет у окупантів на 2-3 атаки. Розкрадання гуманітарки та відсутність покарання за це. Переслідування опозиціонерів, критиків влади, журналістів-розслідувачів та антикорупціонерів з використовуванням спецслужб та різних силових структур. Кримздінг грошей з бюджета під час війни, яйця по 17 гривень, виделення грошей на снаряди без постачання тих снарядів.
Відмова ОП від допомоги тих, хто мав можливості, досвід та знання, але не був з команди Єрмака та Зеленського. Роздача посад та тендерів своїм близким та партнерам. Ігнорування необхідності вироблення дронів, БПЛА та РЕБів на рівні держави. Темники та заборона говорити правду в державному Укрінформі, замість чесного висвітлення інформації та реальної боротьби з корупцією і з тотальною некомпетентністю. Ставлення до бізнесу, як до гуся, якого треба общипувати.
Системне втручання некомпетентного Зеленського в керування армією. Звілнення всіх військкомів та зрив мобілізації. Ревнощі Зеленського до росту популярності Головкома. Ігнорування Зеленським попереджень Залужного про перспективи на фронті і необхідності вжити дій. Ігнорування вимоги Головкома та Генштабу проведення великої мобілізаційної кампанії та тривалого навчання мобілізованих. Істерика Зеленського через професійні статті Залужного на Заході. Заява про 5-6 потужних менеджерів Зеленського на тлі катастрофічної ситуації в стстемі керування Україною. Запуск з Банкової кампанії під головуванням Мар'яни по дискредитації військових та Залужного. Звільнення Залужного, попри попередження про можливі наслідки з боку західних партнерів, військових, експертів та пояснення Зеленському до чого це призведе. Звільнення начальника Генштаба та переважної більшості Комадуючих різних родів військ.
Проблеми на фронті через все вище згадане, тимчасову втрату управління, не проведення мобілізації та ще багато інших причин. Законопроєкт про мобілізацію, який не вирішив проблему та дістанцінування Зеленського від мобілізації.
Великими мазками я намалював картину причин того, що сьогодні відбувається на фронті та у суспільстві. А наслідками можуть стати умови, коли ми будемо вимушені сісти за стіл. І так буде, якщо не почати виправляти всі ті помилки та не вирішувати проблеми, яких менше не стає. Вам цікаво хто сам буде нести відповідальність за те, що так сталося? Ну, в ОП це хочуть повісити на військових. І це можна побачити неозброєним оком. А по факту вся відповідальність де-юре на Зеленському. А де-факто, на Зеленському і Єрмаку. Про це варто пам'ятати. Бо на Банковій будуть намагатися не лише уникнути відповідальності, а ще й повісити її на когось іншого. І це теж вже зрозуміло. Як і те, що за владу вони будуть чіплятися максимально. Бо добре розуміють, що з ними станеться, коли влада зміниться. І уникнути відповідальності їм не вдасться.