Про "заморозку" війни...
"Ось бачите, Зеленський домовився про припинення війни до кінця цього року! Він зміг!!! А ви не вірили в нього."
Я не знаю, з ким і про що домовився Зеленський. Особисто я нічого доброго від цієї людини не очікую з 2019 року, як його обрали Президентом України. Я ніколи йому не вірив і не маю довіри й досі. У мене немає підстав йому довіряти. Є більше підстав не вірити йому ні в чому.
Із війни можна вийти або переможцем, або переможеним. Коли обидві сторони входять в клінч, як боксери, то війну зазвичай заморожують НА ДЕЯКИЙ ЧАС. А потім держава агресор зазвичай підготовлює новий наступ, враховуючи помилки невдалого попереднього наступу.
Є речі, які залежать від нас. А є те, що вище нас. Там, де ми маємо сили і можливості змінювати зовнішні обставини, ми потрібні це робити. А там, де обставини сильніші за наші спроможності їм зауважити, потрібно то зприймати як від Бога попущені.
Якщо Україна програє цю війну, то це буде поразка всього демократичного світу, навіть якщо там цього не розуміють. А схоже на те, що більшість там цього не розуміють. Але ця війна поставила хрест на всякому Міжнародному Праві. Це може стати початком повного знищення Міжнародній Безпеці, яку так довго вибудовувати демократичні країни пфчля заківченея Другої Світової Війни і витрачали на те шалені кошти. Все піде коту під хвіст. Авторитарні та тоталітарні системи виявляться більш активними і спроможніми за демократичні.
Особисто я по філософські за цим усім наблюдаю. Нема нічого нового у цьому світі. Варварські та звірячі народи у всі віка вели загарбницькі війни, та наживалися за рахунок захоплених країн. І Бог давав змогу нечестивим людям отримувати перемоги. Тому я можу припустити, що і в цьому столітті нічого не зміниться. Біснувата Росія може перемогти Україну, поки демократичні країни будуть спостерігати за цим геноцидом українського народу і видаляти лише малу допомогу українцям. Я навіть на гірший сценарій зазвичай сам себе завжди налаштовую. І в цьому гіршому, якщо так станеться, я повинен не втрачати мир Божий у своєму серці. Що буде, то буде. Колись відходити з цього світу всеодно доведеться. Краще відходити жертвою агресії, ніж агресором.